I. Місце видавничої діяльності у житті І. Франка. (Вивчаючи біографію І. Франка, звертаємо увагу на той факт, що письменник співпрацював із багатьма видавництвами або газетами. Видавнича діяльність у житті Каменяра посідала досить значне місце. Особливо міцні стосунки зав’язалися в нього із товариством «Просвіта», членом якої він був протягом тривалого часу. Письменник друкував у його виданнях свої твори, обіймав посаду редактора періодичних видань «Просвіти».)
II. Роль І. Франка у розвитку видавничої справи в Україні.
1. І. Франко — член редколегії журналу «Друг». (Ставши студентом філософського факультету Львівського університету, І. Франко увійшов до складу редколегії журналу «Друг». Він багато зробив для його демократизації. Відстоювання Франком прав української культури і боротьба за українську мову привертали до діяльності журналу увагу патріотично налаштованої молоді. Тут почали друкувати більше творів українською мовою, у яких висвітлювалося нелегке життя трудящих, розповідалося про їхні надії та прагнення. 1877 року Франка було заарештовано, діяльність журналу припинено.)
2. «Громадський друг». (За дев’ять місяців Франко вийшов із в’язниці й разом із М. Павликом заснував журнал «Громадський друг». Перший його номер відкрився поезією «Товаришам із тюрми». Товариші видали всього два номери і через цензурне переслідування, не міняючи політичного напряму, починають видавати цей орган спочатку під назвою «Дзвін», а потім «Молот». Видання були конфісковані «за висловлені в різкій формі думки, досі в нас нечувані й беззаконні».)
3. І. Франко — редактор робітничої газети «Ргаса». (У кінці 1878 року робітники Львова пропонують І. Франкові стати редактором їхньої газети «Ргаса». Письменник планував розпочати видавництво газети «Нова основа», продовжуючи традиції журналу «Друг», але не зміг втілити свій задум у життя.)
4. Початок 80-х років — період найбільшого розквіту творчих сил І. Франка. (У цей час письменник разом із Белеєм починає видавати ілюстрований літературний та науково-політичний місячник «Світ». Тут була надрукована повість І. Франка «Борислав сміється», наукові статті. Всього вийшло 20 номерів журналу, а потім він через брак коштів припинив своє існування.)
5. Знову на журналістській роботі. (1883 року Франко починає співпрацювати із народовською газетою «Діло» і з журналом «Зоря», у якому надрукував свою повість «Захар Беркут». Згодом він уже входив до складу редакцій цих часописів. Приставши на пропозицію «Зорі», Франко розраховував зробити цей журнал демократичним виданням і залучити до співпраці з ним передових діячів. Але народовці злякалися впливу митця на «Зорю» і поспішили усунути його з редакції часопису.)
6. Мрія про видавництво власного журналу. (У 1884 році письменник друкується у варшавському журналі «Правда» та львівській газеті «Ргаса». Франкові не до вподоби було співробітництво із націоналістичними виданнями. Йому хотілося видавати журнал, який би відповідав його світоглядові. Тому він виїхав до Києва, покладаючи надію на допомогу київської «Громади». Але сподівання його виявилися марними.)
7. Співпраця із «Львівським кур’єром». (У 1887 році Іван Якович почав творчу співпрацю із польською прогресивною газетою «Львівський кур’єр», яка тривала протягом десяти років.)
8. Редактор видання «Житє і слово». (З 1894 по 1897 роки Іван Франко редагує літературно-політичний та науковий журнал «Житє і слово», який видавала його дружина Ольга Франко. У цьому двомісячнику Франко надрукував низку своїх ліричних поезій, літературознавчих та публіцистичних статей. Письменникові вдалося поставити часопис на зразок європейських.)
III. Значення видавничої діяльності І. Франка. (Видавнича діяльність І. Франка сприяла започаткуванню нових шляхів і напрямів розвитку видавничої справи в Україні. Вона відігравала важливу роль у формуванні політичної свідомості прогресивно налаштованої молоді та інтелігенції, активізації національно- визвольного руху, у зростанні освіченості народу, була важливою складовою громадсько-політичного та суспільного життя України.)
Похожие сочинения
|