МУЖНІ ГЕРОЇ ІСТОРИЧНИХ ДУМ ТА ПІСЕНЬ

Дванадцять років незалежності України, безумовно, вже мають позитивні наслідки у різних сферах нашого життя. Змінюється наша свідомість, набираючи рис високої духовності. Ми все частіше і силь­ніше відчуваємо себе українцями, з інтересом вивчаємо справжню історію, що тривалий час була закрита для народу, знайомимося зі своїми героями. Велику допомогу у цьому нам надають героїчні думи та історичні пісні — живі свідки подій минулого. Саме з цих творів і постає історія України, історія безперервної боротьби за волю. Татарські ординці, турецькі яничари, литовські феодали, поль­ські пани — всі вони зазіхали на українські землі, намагалися під­корити наш народ.

У піснях і думах оспівані герої, які мужньо билися за свободу, не шкодуючи свого життя. Головний персонаж більшості творів — козак-запорожець — відома історична особа або безіменний воїн. Але завжди він — справжній герой, готовий битися до останнього подиху. Головне для нього — захист рідної землі. Саме з цією ме­тою «гуляв* полем Килиїмським козак Голота, який не боявся «ні огня, ні меча, ні третього болота*. Він сміливий і справедливий, має почуття людської гідності і не дасть себе принизити підступному татаринові.

Чимало дум і пісень оспівують вірність козаків рідній землі, своїм ідеалам. Несхитний Байда не піддався ні на умовляння, ні на погрози, прийняв нелюдські муки, але не зрадив України. Таким

же відданим своєму народові показаний славний козак Морозенко, якого теж замучили турки, але не підкорили.

Одним із найулюбленіших народних героїв був і є Богдан Хмель­ницький, який прославився і в боях з турками, і в битвах з поль­ською шляхтою. Його образ постає з найбільшої, мабуть, кількості пісень і дум. Що найбільше приваблювало в ньому? Безумовно, його військовий талант, рішучість і мужність, з якими він вів козаків на ворога. У пісні «Чи не той то хміль* Богдан нагадує казкового велет­ня, від одного помаху шаблі якого гине ціле військо.

Гей, поїхав Хмельницький і к Жовтому Броду,

Гей, не один лях лежить головою в воду.

Перемога козаків під Жовтими Водами подається за допомо­гою паралелізмів:

Гей, там поле, а на полі цвіти, —

Не по однім ляху заплакали діти.

Гей, там річка, через річку глиця, —

Не по однім ляху зосталась вдовиця!

Хмельницький, безумовно, був головним організатором тієї перемоги. Це засвідчила й пісня «Не дивуйтеся, добрії люди». При­клад гетьмана надихає на подвиги й воїнів.

Од нас, козаків, од нас, юнаків,

Ні один панок не вкрився.

У цій пісні згадується ще один герой — Максим Кривоніс, со­ратник Богдана, який не поступається йому в силі й спритності. Він рубає мечем голову з плечей, «решту топить водою*. Під керів­ництвом умілих ватажків козаки «загнали панів аж за Віслу*.

Богдан Хмельницький залишився у пам’яті народу ще й як мудрий діяч. У думі «Хмельницький і Барабаш* подається епізод, коли Хмельницькому довелося навіть піти на хитрощі, аби забрати у зрадника Барабаша королівські листи про пільги українським козакам, сам вчинок Богдана важко назвати чесним і благородним, але для народу головне те, що Хмельницький діє в його інтересах, до кінця відданий йому.

Нечай, Кривоніс, Сірко, Палій, Гонта, Залізняк... Скільки їх, відо­мих і невідомих борців — захисників України, які навіки залиши­лися у народній творчості, щоб нагадувати нащадкам про минуле і допомагати наближати вільне і щасливе майбутнє, щоб допомагати повернути «колишню славу України-неньки».