ЩО ТАКЕ УКРАЇНСЬКИЙ ІДЕАЛ?

Не можна не пригадати твір, який у цілому присвячено україн­ському козацтву — «Енеїду» І. Котляревського. В образах Енея і троянців втілено найкращі риси українських лицарів-козаків, про що свідчать уже перші рядки твору:

Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак...

Еней, його військо, Низ та Евріал. Усіх цих героїв Котляревський змальовує з великою любов’ю, віддаючи їм належну шану; хоча де­коли й сміється над ними, та сміх цей є доброзичливим, приязним.

Чимало героїчних вчинків козаків змальовано у творах україн­ських поетів-романтиків, зокрема Т. Шевченка, А. Метлинського, М. Костомарова, І. Вагілевича, М. Шашкевича, Я. Головацького, які у своїх поемах, віршах і баладах вимальовують ідеалізований образ козака з усіма його найкращими рисами. Він мужній, хоробрий, сильний, благородний у своїх вчинках, незламний у бою.

А згадаймо ще Кирила Тура з роману П. Куліша «Чорна рада». Непохитний у своїх переконаннях, винахідливий і навіть хитрий, благородний і впертий, він є збірним образом козака.

З приходом в українську літературу критичного реалізму об­раз козака поступово відходить, зникаючи з художніх творів, однак у пам’яті народу козак назавжди залишається взірцем чеснот.

А може, я помиляюсь, і український ідеал слід шукати зовсім не в людських образах, хай то буде дівчина-красуня, молода жінка з дитиною, лицар-козак? Можливо, українським ідеалом є ряд пози­тивних якостей, які повинен мати кожен свідомий українець? У такому випадку цікаво: хто ж може встановити критерії, за якими можна визначити ці якості?.. Вигадаємо спеціальну комісію, яка буде визначати український ідеал? Та, здається, такі ідеали вже є: Леся Українка, Василь Стус та інші.

Мені ж здається, ідеалом є людина, яка залишається Людиною, земля, яка родить хліб, мати, яка колише дитину, дитина, яка посмі­хається, тобто все те, що відповідає своєму призначенню на землі!

II  варіант

Що таке український ідеал? Я вважаю, що нема українського ідеалу, а є загальнолюдський ідеал, до якого можна додати означен­ня «український». Кожна людина у світі прагне чогось досягти: здолати найвищу гору, забити більш за всіх м’ячів у ворота супер­ника, написати книгу, яка б своєю популярністю не поступалася перед «Гаррі Поттером», або заробити купу грошей і купити най­кращий у своєму місті будинок чи найдорожчу машину. Всі ці ба­жання, мрії, що вимальовують певний ідеал людини, притаманні як

українцю, так і китайцю, австрійцю, бразильцю і закоханому в себе американцю.

І коли Ви, вчителю, будете перевіряти твори на задану тему, мабуть, не знайдете двох однакових творів, якщо тільки хтось у когось не спише, бо навіть у двох друзів, у двох сусідів, співробітни­ків, чоловіка та жінки образи вимріяного ідеального життя чи іде­альної людини будуть різними.

Як на мене, ідеалу взагалі ке існує, бо він втілюється у найви­щій істоті, субстанції, створінні; це — Бог, Будда, Аллах, єгипетський бог Ра, для когось Всесвіт і т. ін. Ідеал — це щось неймовірне, щось дуже добре, приємне, недосяжне, для багатьох його не існує. Можли­во, ідеал — це стан абсолютного щастя, до якого так прагнуть люди, про яке так мріють. Це стан, коли людина до нестями закохана, коли вона виграла мільйон (чи 10 мільйонів) гривень або навіть свро в лотереї, або коли вона влучила кулею у лузу з якогось ціка­вого положення, коли на кону життя і все закінчується добре, коли, йдучи через пустелю кілька днів, натрапляє на зелений оазис. Але ніщо не буває вічним, і цей стан абсолютного щастя минає, адже завжди є до чого прагнути, адже з кожною хвилиною людина все більше пізнає світ, а в результаті змінюється уявлення про ідеал, і їй є чого бажати й бажати. І тільки недосяжне може вічно залишати­ся ідеалом.

Тому основне, що утворює український ідеал, на мій погляд, утво­рює ідеал і німця, і мешканця острова Ява. Наприклад, бачити пова­гу в очах іноземця, коли повідомляєш, що ти українець, відчувати почуття гордості, коли піднімають український прапор, коли зву­чить гімн нашої країни, і щоб люди з різних країн аплодували тобі — українцю, Звісно, що менталітет кожної нації буде вносити свої корективи до поняття національного ідеалу, але загалом він для всіх людей буде однаковим. Український народ прагне миру в сво­їй державі та й у всьому світі, прагне незалежності. Та чи тільки він один бажає цього!?..

Я хочу добре закінчити школу, вступити в омріяний навчаль­ний заклад, здобути спеціальність, отримати роботу, займатися улюб­леною справою, отримувати за це гідну заробітну платню... Я хочу жити в країні, в якій би панував мир і всі люди жили добре, достой­но Людини.... Хіба це багато!? І якщо мої мрії здійсняться, значить держава, в якій я живу, може досягти українського ідеалу.