ВИЯВ У ПРИСЛІВ’ЯХ ТА ПРИКАЗКАХ, ЗАГАДКАХ НАРОДНОГО РОЗУМУ, СПОСТЕРЕЖЛИВОСТІ, ТВОРЧОЇ ФАНТАЗІЇ

І           варіант.

До усної народної творчості відносяться і прислів’я, і приказки, і загадки.

Ще в давні часи люди зіставляли предмети та явища, вивчали навколишній світ, виявляли спостережливість. Усі ці уявлення про світ оформлювалися у художню форму, в образи. Тематика прислі­в’їв та приказок досить різноманітна. Багато з них відтворюють минуле українського народу, але нові прислів’я та приказки вини­кають постійно. Вони використовуються у художній літературі, при розмові. Людина, яка багато читає, має глибокі знання, може влучно вплітати у мовлення прислів’я та приказки.

Що ж до загадок, то це мудре запитання. Зміст загадок відобра­жає життя людей, рослинний та тваринний світ. З розвитком суспі­льства зміст загадок змінюється. Загадки розвивають кмітливість, спостережливість. Як, наприклад, такі:

Коли нема — мене чекають, коли прийду — усі тікають.

(Дощ.)

Стоїть при дорозі на одній нозі, і шапочку має, а ніхто не вітає.

(Гриб.)

II    варіант

Моя бабуся дуже любить промовляти прислів’я та приказки. Вона знає їх безліч — на будь-який випадок. Завдяки їй і я вже запам’ятала велику кількість цих римованих рядків.

Бабуся вважає, що в прислів’ях та приказках виявляється на­родна мудрість. Треба було довго жити, багато спостерігати та вмі­ти робити висновки, щоб у такій стислій формі передати свої знан­ня людям.

Прислів’я та приказки можна поділити за тематикою: якісь присвячені любові до рідної країни, деякі — дружбі та братерству, інші — прославляють працю, гостинність, доброту, прагнення до навчання. Вони нагадують нам, що життєві та людські цінності залишаються незмінними: «Дружба та братство — дорожче багат­ства», «Рідна земля і в жмені мила», «Ліпше своє мале, ніж чуже велике».

В скрутній ситуації завжди можна звернутися до народної мудрості — вона допоможе знайти вихід чи зробити правильний

вибір.

Ще один вид народної творчості — загадки. От вже де прояви­лася творча фантазія людей! Як майстерно за алегоричними описа­ми заховані конкретні речі, предмети, явища природи.

Біжить свинка, Вирізана спинка, Оглянеться назад, А й сліду не знать.

(Човен.)