Час спливає дуже швидко. І вже
далекою історією стали часи Великої Вітчизняної війни. Нам пощастило, ми живемо
у вільній незалежній країні, під мирним небом. Але для наших прадідів війна
була значною частиною життя. Вони захищали рідну землю від загарбників, від
поневолювачів, і були переконані: краще загинути, ніж стати на коліна! Вони
наближали перемогу, як могли. Скільки різних людей об’єднало священне почуття
любові до Батьківщини, бажання будь-що захистити її! У ті часи кожен вважав за
обов’язок вести активну боротьбу з ворогом. Багато героїчних подвигів належить
танкістам, льотчикам, зенітникам, піхотинцям... Але мене найбільше вражають
історії боротьби наших молодих співвітчизників. Коли розпочалася війна,
багатьом із них було по 15-16 років. Але всі вони мріяли зробити свій внесок у
загальну справу захисту Вітчизни. Звісно, підлітків не брали до діючої армії.
Та вони знаходили різні шляхи приєднання до лав захисників рідної землі.
Хлопці й дівчата йшли в партизанські загони. Партизани не лише стримували
значні сили ворога, але й розгромлювали гарнізони, підривали поїзди, знищували
автотранспорт і живу силу фашистів, розповсюджували листівки. Усім, чим могли,
вони допомагали нашій армії, воювали у тилу ворога в ім’я Батьківщини, за рідну
землю.
Видатний подвиг вершили наші
прадіди заради нашого мирного життя, нашого щасливого дитинства. Не всі вони
повернулися жи-
вими
з тієї війни, але справа їхня — безсмертна. Подвиг ніколи не вмирає. Він
назавжди зберігається у пам’яті народу.
II
варіант
В історії нашої країни були важкі
часи. Однак українці ніколи не втрачали віру в щасливе майбутнє. А коли
народжувався сміливець, готовий на відважну й сміливу боротьбу, вибухав
справедливий гнів проти всіх тих, хто пригнічував наш народ багато років.
Одним з таких сміливців був гетьман
Богдан Хмельницький. У боях він був сміливим і непохитним, не корився долі,
ніколи не ставав на коліна. Одного разу Хмельницький навіть потрапив у турецький
полон. Два роки тривали його поневіряння у Стамбулі, але врешті-решт він
повернувся додому.
Хмельницький брав активну участь у
політичному житті країни. У складі козацьких посольств він їздив до Польщі,
Франції з метою добитися поступок для рідної землі від іноземних урядів.
Народне незадоволення на
українських землях досягло критичної точки. Народний гнів вибухнув. Саме Б.
Хмельницький взяв на себе від-повідальність й очолив козаків, які вирішили
покінчити із безчинствами польської шляхти на Україні. Так розпочалася велика
визвольна війна українського народу, яка тривала протягом 1648- 1654 рр. Під
час цієї війни українські війська, очолювані Б. Хмельницьким, здобували великі
перемоги. Так було у битві під Жовтими Водами. Великою подією була і перемога
під Батогом у 1652 р. Ця битва остаточно підтвердила, що українське військо
мало всі переваги над польським. Наприкінці війни з’ясувалося, що сили
українців та їх ворогів нерівні. Підступні зради союзників, виснажлива боротьба
— все це підірвало сили козацьких військ. Тоді Б. Хмельницький звертається за
допомогою до російського царя. Оголошується об’єднання українських та
російських земель.
Діяльність Б. Хмельницького по-різному оцінюється сучасними істориками. На
мою думку, це була велика людина, смілива, відверта й чесна. Б. Хмельницький не
злякався й вступив у відкриту боротьбу із ворогами.
Похожие сочинения
| 
