СПОРТ У МОЄМУ ЖИТТІ

І  варіант

З раннього дитинства усіх нас привчають до ранкової гімнасти­ки, влаштовують фізкультхвилинки, у вихідні намагаються виїха­ти разом з нами на природу щоб провести час в активних іграх. А чому? Звісно, не тому, що їм просто так хочеться! Адже спорт відіграє велику рбль у нашому житті. Людина, яка не займається спортом, частіше хворіє, виглядає слабкою. У такої людини часто поганий настрій, немає бажання щось робити. Люди, які ведуть пасивний спосіб життя, часто гладкі, мають некрасиву фігуру. І навпаки, спортивні люди завжди підтягнуті, стрункі, веселі. Вони сповнені енергії та сил, тому можуть зробити багато корисних справ. До того ж це приносить їм задоволення.

Я давно зрозуміла велику користь від спорту. І моє спортивне життя не обмежується лише ранковою гімнастикою. Мені дуже подобається спортивна гімнастика. Два роки тому я записалася у спортивну секцію і вже багато чого навчилася. Мені дуже подо­бається вивчати нові вправи, працювати над своїми вміннями. Та

більш за все мені подобається відчувати неймовірну легкість після тренувань, веселий настрій. Коли я повертаюся додому, мені хо­четься співати, танцювати, посміхатись усім навкруги.

Крім того, коли я почала більше часу приділяти спорту, я май­же перестала хворіти на застуду. А після важкого дня у школі зовсім не відчуваю втоми, як бувало раніше. Навпаки, мені хочеться щось зробити. Я дуже швидко виконую домашнє завдання, а потім гу­ляю з друзями. А ввечері обов’язково допомагаю мамі у домашніх справах. І не тому, що мене хтось змушує, а тому що мені самій хочеться це робити. І в мене залишається багато сил для цього.

Я впевнена, що усім цим маю завдячувати спорту. Без нього моє життя не було б таким радісним і насиченим. Тому я раджу усім своїм друзям обов’язково обрати для себе улюблений вид спорту і приділяти йому якомога більше часу. Адже спорт — це не лише радість, це наше здоров’я!

II     варіант

У вільний час я люблю малювати комікси. Дехто вважає це за­няття несерйозним. Сюжет коміксів нескладний, тексту мало, тільки суцільна Стрілянина, біганина. Якщо ви теж так думаєте, то глибо­ко помиляєтеся. Я малюю комікси на фантастичні сюжети. Мої герої — це мешканці інших планет або суперлюди, які уміють все.

Один хлопчик попросив у мене подивитися комікс. Йому все спо­добалося, але він сказав, що стрибати з одного даху на інший, а потім перепливати річку, а потім їхати на велосипеді нормальній людині не під силу. Я дуже образився, адже малював супергероя. Тоді він відповів, що супергерої — це тільки герої фантастичних фільмів. От якщо б це був звичайнісінький хлопчик, який вийшов на боротьбу з силами зла, то це було б оригінально. А такі комікси, які малюю я, можна придбати у будь-якій книгарні.

Спочатку я розлютився, а потім подумав, що він-таки має рацію. Раніше уроки фізичної культури мені не подобалися. Я не люблю бігати, не люблю стрибати, не умію підтягуватися на жердині. Май­же кожного разу мій «фізкультурний виступ» викликав сміх всього класу. Не звертати на це увагу я не міг. Тим більше, що мій друг сказав, що він знає хлопців, які здатні робити все.

Увечері ми пішли з ним на гральний майданчик й побачили там хлопців, які каталися на роликових дошках. Вони підстрибували, переверталися — показували такі майстерні прийоми, що й годі намагатися їх повторити. Потім ми з другом пішли на заняття секції східної боротьби. Я був вражений: хлопці мого віку підтягувалися, підстрибували. Також вони влаштовували двобій.

Все побачене дуже вплинуло на мене. Я знаю, що спорт — це важливий елемент життя кожної людини.