І варіант
У нашому житті багато чудових свят.
Усі вони веселі, радісні, красиві. Але є лише одне справді неповторне свято.
Це Новий рік. У новорічну ніч люди вірять у чудеса, у здійснення
найзаповітніших мрій. І ці мрії справді здійснюються.
Я також кожного року загадую
бажання. Звісно, вони постійно змінюються, адже я дорослішаю. Раніше я мріяла
про іграшки, потім — про цікаві мультики й книжки. Але від наступного року я
чекаю зовсім іншого.
Якось на уроці з рідної мови ми
писали твір на тему «Професія моїх батьків». Я написала про мою маму, яка
працює лікарем. Написала, як вона рятує людей, допомагає долати хвороби. А
потім замислилась над тим-, ким я буду, коли стану дорослою. Увечері я запитала
в мами, як вона обрала свою професію. І вона відповіла, ЩЬ мріяла бути лікарем
ще у дитинстві, коли лікувала ляльок.
І тоді
я згадала, що, граючись з моїми улюбленими іграшками, я завжди вдягаю їх у
красиве вбрання, вмикаю музику й танцюю разом з ними. Так, я зрозуміла, що мені
найбільше подобається танцювати. Кілька років тому я починала займатися
бальними танцями, але потім залишила гурток. Тепер я твердо вирішила, що почну
займатися знову. Звісно, є деякі труднощі. Поблизу нашого будинку немає гарної
студії танцю. Але я вірю, що зможу знайти танцювальний гурток, де мене навчать
правильно рухатися. І тоді я зможу скласти будь-який іспит з танцювального
мистецтва.
Отже, від наступного року я чекаю здійснення першого кроку у моїй майбутній
професії. Я обов’язково стану відомою танцюристкою і буду дарувати людям
радість. Адже немає нічого красивішого за повільні рухи танцюристів під звуки
чарівної музики, коли сукні дівчат виблискують яскравими кольорами. У такі миті
здається, що увесь світ стає світлішим і щасливішим. І справді, танець — це
диво. Можливо, не менше за саму новорічну ніч.
II
варіант
Сьогодні вранці я прокинувся від якогось
дивовижного передчуття. Щось змінилося у світі, але що саме, я поки не
розумів.
Я вийшов на вулицю — і аж завмер
від несподіванки. Здавалося, що все навколо перемінилося завдяки втручанню
якогось чарівника. На землі панувала казка. Все навколо: і дерева, і кущі, і
земля, і дахи
будинків, і машини біля під’їзду — було вкрито білим
блискучим
пухнастим снігом. Захотілося скоріше повернутися
додому. Зібрати друзів, взяти сани — і скоріше бігти на вулицю. Хотілося
встигнути насолодитися морозним прозорим повітрям, ліпити сніжну бабу, кидатися
сніжками, кататися з гори на санях.
У цьому році сніг випав саме
напередодні Нового року. Тато вже приніс ялинку. Скоро в нашій оселі буде
пахнути мандаринами й шоколадними цукерками. Батьки приготують подарунок, але,
за звичкою, будуть вимагати від мене писати лист Діду Морозу.
Я люблю це свято, бо знаю наперед
усі його приємні сюрпризи. Люблю не тільки тому, що на Новий рік можна не спати
всю ніч. Люблю тому, що рівно о дванадцятій можна буде з-поміж усіх мрій обрати
найголовнішу, — і вона обов ’ язково здійсниться у наступному році. Про що я
мрію? Мені хотілося, щоб у школі запанували нові порядки. Хочу, щоб в
наступному році вчитися було весело й приємно, а, найголовніше, не треба було
кожного дня виконувати домашнє завдання. У цьому році я навчився кататися на
велосипеді, а у наступному хотів, щоб у мене був власний велосипед. Хотів, щоб
вигадали якомога більше нових комп’ютерних ігор. Чесно кажучи, таких бажань у
мене було безліч, але раптом, вражений красою навколишнього світу, я відчув
мізерність своїх мрій. Якісь вони дрібненькі! Хоча, з іншого боку, велике
бажання навряд чи здійсниться. Люди, як завжди, будуть неуважні до рідних.
Будуть продовжуватися війни, десь пануватиме голод і невиліковні хвороби.
Що ж я чекаю від Нового року? Напевно, мені б
хотілося, щоб урі люди мали можливість у цю святкову ніч зустрітися з рідними і
задумати щось на наступний рік. І щоб ці мрії обов’язково здійснилися! Бо якщо
є мрії, віра у майбутнє, Новий рік обов’язково настане!
Похожие сочинения
| 
