ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, ЗАГАДКИ, СКОРОМОВКИ — СКАРБНИЦЯ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ

I   варіант

У ранньому дитинстві ми знайомимося з чарівним світом зага­док, скоромовок, приказок і прислів’їв. І ці пам’ятки усного народ­ного мистецтва залишаються з нами на все життя. Тому що вони — справжня скарбниця народної мудрості, винахідливості, кмітливості й спостережливості.

Народні приказки, прислів’я та скоромовки торкаються усіх сторін нашого життя: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, приказки про родину. Приказки та прислів’я зму­шують нас замислитися над своїм життям та життям оточуючих. Вони вчать розрізняти правду і кривду, обман, добро й.зло, щирість й корисливість. У народній творчості завжди зустрічаємо щирі по­чуття: «Хоч у курені, аби до серця мені», «З перцем чи не з пер­цем, аби з добрим серцем».

Так само важливими є і народні загадки. Основна особливість загадки полягає в тому, що предмет зображення називається не прямо, а інакомовно, приховано: «Золотий пішов, а срібний прий­шов» (Сонце і місяць); «На чистому полі попутані коні, і вузлики знати, та не можна розв’язати» (Зорі); Чимало загадок побудовано на порівнянні одного предмета з іншим: «Ніс, як у свинки, та ко­лючі щетинки» (їжак).

У такий спосіб загадки розширюють наш кругозір, збагачують наші уявлення про навколишній світ.

Дуже цікавим різновидом усної народної творчості є скоромов­ки. Так само, як у приказках і прислів’ях, в них закладена народна мудрість. У стислій формі подаються важливі думки та життєва мудрість. До того ж скоромовки розвивають наше мовлення, бо вчать швидко проговорювати фрази, які з першого разу вимовити важко.

Я вважаю, що народні прислів’я, приказки, скоромовки та за­гадки збагачують наш внутрішній світ, роблять нас мудрішими та більш відкритими, вказують вірний шлях у житті. Крім того, вони увиразнюють наше мовлення, вони є справжньою скарбницею муд­рості.

II    варіант

Прислів’я та приказки — це один з найдавніших видів усної твор­чості. Ці перлини народної мудрості народжувалися протягом дуже довгого часу. Це маленькі влучні й часом дотепні характеристики усього людського життя. Якщо раптом захочеться дізнатися, що наші

предки цінували більше за все, обов’язково відкрийте збірочку прислів’їв та приказок.

Тут записано все, що може статися з людиною на її земному шляху. Народження й перше кохання, праця, замилування приро­дою, весілля й шлюб, народні прикмети — все це можна знайти у багатовіковому досвіді нашого народу, втіленому у прислів’ях та приказках.

Мабуть, більше за все прислів’їв було присвячено природі. Це не дивно: наші предки відчували себе єдиним цілим зі світом. Вони уважно спостерігали за всіма природними явищами: «Весна багата на квітки, а осінь — сніпки», «Осінь сумна, а весело жити», «Зима без снігу — літо без хліба». Це допомагало їм виживати у складних умо­вах. Основним заняттям наших предків було землеробство. Доля май­бутнього врожаю повністю залежала від природних умов. Спека чи холод, надмірні дощі чи навпаки їх відсутність — все це могло зни­щити врожай, і тоді селяни залишалися без їжі на весь наступний рік: «Коли під Новий рік добрий сніг, то сій гречку», «Благовіщен­ня без ластівок — холодна зима».

Можна помітити, що у прислів’ях природа виступає то як друг і помічник, то як грізна сила, що руйнує все на своєму шляху: «Заступи природу дверима, то вона тобі вікном», «Природа одному мама, а другому мачуха», «Земля дає все і забирає все», «Тиха вода рве береги і нищить луги».

Найбільшою чеснотою для наших предків була че<?на праця. Ледарі засуджувалися, а працьовиті хазяї, навпаки, возвеличува­лися: «Аби вмів робити, навчишся, як жити», «Гірко зароби, а со­лодко з’їж», «Корінь праці гіркий, але овоч солодкий». Вони шану­вали скромність, порядність, чесність, але при цьому не приховува­ли, що деякі норми життя порушуються: «Ворота запреш, а людям рота не запреш», «Хто з себе робить вівцю, того вовк з’їсть».

Отже, за всю свою історію наш народ створив багато прислів’їв та приказок, які ми повинні знати й використовувати. Тому що вони роблять наше мовлення влучним, точним, дотепним.