ОБРАЗ ХЛОПЧИКА ГРИЦЯ (за мотивами оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука»)

У творчості відомого українського письменника Івана Франка багато творів для дітей і про дітей. Ці твори завжди сповнені тепло­го сердечного почуття, справжньої батьківської любові.

Одним із таких творів є оповідання «Грицева шкільна наука». З перших сторінок оповідання ми знайомимося із маленьким сільським хлопчиком, що виростав на лоні природи, під опікою люб­лячих батьків, змалку привчений до праці. Він з радістю йде до школи, передбачаючи цікаве навчання різним наукам. Та замість радості та добрих уроків він зустрів щоденну бійку, безглузді мето­ди навчання, які врешті-решт зовсім вбили в хлопця інтерес до шкільної премудрості.

Після року навчання «Гриць вертав додому якраз такий муд­рий, яким був перед роком». З усієї шкільної науки виніс він лише безглузде «а баба галамага».

Читаючи це оповідання, стає сумно та страшно за те, які часи були колись на землі — коли жорстокі, бездушні вчителі знали лише один засіб впливу на учнів — різку, коли далекі від живого життя шкільні предмети перетворювали роки навчання на справж­ню каторгу. Школа калічила дітей як фізично, так і духовно. Втішає те, що зараз усе по-іншому.

Навчатися справді цікаво, вчителі піклуються і про наші розу­мові здібності, і про наш гарний настрій. І'я сподіваюся, що ті жор-

стокі методи навчання, про які пише Іван Франко, ніколи не повер­нуться у школу.