I
варіант
Михайло Коцюбинський написав багато творів для дітей.
Але ці твори — не прості оповідання, розповіді про окремих людей та їхні
вчинки. Це серйозні роздуми про життя, про зв’язок людини з природою, про
історію та культуру, про моральні та духовні цінності, про традиції та звичаї
різних народів.
Саме описанню народних звичаїв і традицій українського
та румунського народу письменник приділив багато уваги в оповіданні «Ялинка». В
Україні існує багато веселих та красивих свят. Але свято Різдва, мабуть,
найяскравіше з усіх. Із цим святом пов’язано чимало обрядів. Наприклад, звичаї
накривати на стіл, на якому повинно бути дванадцять страв. Саме такий стіл
згадував Василько: «Весело горить в хаті каганець. На столі стоїть кутя. Батько
та дві сестрички сидять за столом, мати подає вечерю. Всі такі веселі,
гомонять, радіють святечку. Хлопці та дівчата приносять вечерю, поздоровляють з
празником...»
Святвечір завжди вважався в Україні магічним часом.
Люди вірили, що звичайні та буденні предмети набувають у цей вечір чарівної
сили. За столом, за звичаєм, панує кутя — головна обрядова страва. Кутю носили
родичам, а також давали куркам, худобі — щоб було багато яєць, м’яса, молока
тощо.
Святковий настрій та приготування до Різдва у Васильковій сім’ї ми бачимо
вже з самого початку оповідання: «В Якимовій хаті кипіла робота. В печі тріщав
вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубці на вечерю.
Василько сидів долі та м’яв мак до куті». Мені дуже сподобалось оповідання
Коцюбинського. І не лише тому, що у ньому ставляться важливі питання моральності,
людяності, а ще й тому, що завдяки таким творам ми можемо краще пізнати
історію своєї країни, нашу історію.
II
варіант
В оповіданні М. Коцюбинського «Ялинка» описується
звичайна українська родина, яка готується до Святого вечора. Сюжет оповідання
з першого погляду видається дуже простим. Насправді ж авторська розповідь має
глибокий підтекст. Перед нами постає хата
селянина Якима. Мати крутить голубці, Василько,
найстарший хлопчик у родині, мне мак, сестрички граються з котом, а батько
сумує, сидячи на підлозі. Які думки примусили його тяжко зітхати? Звичайно, на
чоловікові лежить обов’язок забезпечувати родину.
Василько не залишається байдужим
достраждань батька. Він знає, що його турбує: мамі потрібні чоботи, але грошей,
щоб їх викупити немає. Несподівано гроші знаходяться самі. їх пропонує чоловік,
якому сподобалася ялинка, що росла в Якимовому дворі. Василько навіть починає
плакати: цю ялинку йому подарував батько, вона звеселяла взимку садок.
Проходить ще хвилина, і Василько перестає бути маленьким хлопчиком і поводить
себе як справжній дорослий чоловік. Він знає, що мамі потрібні чоботи, а батько
заслаб.
Знаряджають сани, на них кидають
ялинку, а Василько вирушає в путь. Так дванадцятирічний хл'опчик опиняється у
зимовому лісі. Раптово почалася страшна заметіль. Сонце сховалося за хма:
ри. Сніг заліплював очі хлойчика. Не дивно, що він злякався. Навколо страшна
темрява, дикі звірі, які в будь-який момент можуть розідрати його на шматки.
Василько уявляє, що зараз
переживають його батьки. Він вирішує будь-що врятуватися й повернутися додому.
У цей же час батьки Василька
страждали від невідомості. Вони жаліли, що послали дитину проти ночі у ліс. І
трьох карбованці вже не хотілося, тільки б хлопчик повернувся додому скоріше.
Василько врятувався, але Святвечір родина зустрічала
без нього. Ми не знаємо, як склалася його подальша доля. Проте, можемо
сказати, що він сміливий і мужній хлопчик, на шляху саме таких людей виникає
багато випробувань.
Похожие сочинения
| 
