ПЕРЕМОГА ЛЮДСЬКИХ ЧЕСНОТ У ВІРШІ Р. БЕРНСА «ЧЕСНА БІДНІСТЬ»

I    варіант

Однією із провідних тем творчості Р. Бернса стала тема тяжкої доля бідноти. У творах поета ми зустрічаємо і каліку-солдата, і бідну жінку, і мандрівних акторів та ремісників. На долю кожного з них випало горе, випробування, суперечки із законом, а також гоніння та злидні. Але всі вони залишилися людьми. На відміну від ба­гатіїв. Із гордістю і почуттям власної гідності герої вірша «Чесна бідність» кажуть:

Хоч ми їмо черстві шматки,

Вдягаємось убого,

А в багача булки й шовки —

Ми людяніш од нього.

Жадоба до життя, можливість веселитися, дружити і кохати, гос­тра глузлива мова, відвага та стійкість допомагають бідним людям долати всі труднощі. Вони впевнені, що «чесним бути в бідності — найвище від усього». І під цим девізом проходить усе їхнє життя. Вони не прагнуть високих санів, не заздрять гучним званням та ба­гатству. Адже вони пізнали просту істину: «Звання — лиш карб, людина — скарб, цінніший від усього». Вони мають розум і тому можуть відкрито сміятися з вельможного лорда, з дурня, який « строїть з себе Бога». Так, герої Бернса — бідні люди, що живуть у злиднях і не мають нічого. Хоча — ні! Вони мають найголовніше: чесність і розум, які скрізь можуть прокласти собі дорогу. І саме тому вони з оптимізмом і вірою заявляють:

Нічого, нічого,

Діждем ладу нового.

Торжествуватиме весь світ Братерства перемогу!

II    варіант

ВіршР. Бернса має назву «Чесна бідність». Навіть не читаючи твір, можна зрозуміти, про що в ньому буде йти мова. Останнім часом у
людському суспільстві спостерігається дуже багато негативних явищ. Чим більше грошей заробляє людина, тим більше шанують її інші. Гроші приносять владу над іншими, нетакимиуспішними. Чи цеспра- ведливо? Мабуть, не зовсім. Р. Берне у своєму вірші проголошує:

Нічого, нічого,

Що ми звання простого!

Звання — лиш карб, людина — скарб,

Цінніший від усього.

Поет запевняє, що людина — то найбільша цінність на землі. Зали­шається у світі багато речей, які не можна придбати за гроші: людське життя, здоров’я, краса природи, кохання, радість, надії. Я не думаю, що бідність — це насправді недуже велика чеснота. Будь-яка людина повинна керуватися у своєму житті найвищими моральними ціннос­тями, сформованими протягом тисячолітнього розвитку людства, не­залежно від товщини свого гаманця. Проте й кожна людина має бути гідно нагороджена за свої .знання, досвід, уміння. Люди, які працю­ють в шахтах, лікарнях, школах, магазинах, майстернях, на заводах не повинні бути жебраками!