ЩИРА ДРУЖБА ТОМА СОЙЄРА І ГЕКЛЬБЕРРІ ФІННА (за мотивами повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»)

   варіант

«Пригоді Тома Сойєра» — це книга про двох хлопців, яких по­в’язує справжня дружба. А ще цих героїв об’єднує щирість почуттів, чесність, відкритість усьому доброму та світлому. Складні умови життя не лякають друзів, а роблять їх сильнішими й мудрішими. Із будь-якої ситуації вони знаходять цікавий вихід і відкривають для себе щось важливе на все життя.

Ось перед нами два хлопчики — вигадник і фантазер Том Сойєр та його вірний друг та «зброєносець» Гекльберрі Фінн. Життя хлопців дуже не просте: їх пригнічує школа та церква, вони мають допомага­ти дорослим по господарству. У Тома навіть немає батьків. Але тітка, сестра його матері, любить хлопчика і піклується про нього, хоча іноді карає його працею у вихідні. Та навіть це покарання Том сприй­має із оптимізмом, перетворюючи працю на захоплення. І для цього він лише змінює своє ставлення до роботи. Знайомлячись із пригода­ми друзів, ми розуміємо, що Том і Гек —- не нерозважливі бешкетни­ки. Попри всі труднощі, їм вдається жити вільним і щасливим жит­тям і робити щасливішим життя інших людей. Хлопці допомагають людям і навіть рятують їх. І всі добрі справи завжди роблять разом,
підтримуючи один одного та інших. Якби не невгамовність Тома, Беккі залишилася б у печері. Якби хлопці не пішли на цвинтар, Мефа Потте- ра стратили б за злочин, якого він не коїв. Якби Гек не покликав на до­помогу, вдову могли убити.

Книга Марка Твена — не лише цікава розповідь про двох хлоп­чиків. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн, зійшовши зі сторінок книги, продовжують жити поруч із своїми однолітками. Історіями про ви­тівки цих літературних героїв і сьогодні зачитуються діти у різних країнах світу.

II    варіант

Що таке справжня дружба? Підтримувати один одного, коли стає зовсім важко? Ділити разом успіх? Один із зразків справжньої друж­би я знайшов у художній літературі — це дружба Тома Сойєра та Гекльберрі Фінна з повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».

Дружба народилась на основі того, що між хлопцями було бага­то спільного. Хоча, з іншого боку, багато чого їх мало б роз’єднува­ти. По-перше, хлопці були майже одного віку, а значить близьким було їх ставлення до навколишнього світу — вони, як і всі на світі хлопці, мріяли про пригоди. Обом хлопцям не вистачало батьківсь­кого тепла й ласки. Проте Том жив разом із рідною тіткою, а рідна тітка — це все ж таки рідня. Том навчався у школі, а кожного дня повертався додому, де на нього очікувала смачна їжа та настанови близької людини.

Гекльберрі був вільною пташкою. Він зумів заслужити авторитет в інших дітей, незважаючи на те, що батьки заборонили їм товари­шувати з цим розбишакою. Гек не думав багато про одяг, житло чи інші речі, які прийнятні у людському суспільстві. Йому вистачало того, що потрапляло до його рук випадково, наприклад, одяг з дорос­лого плеча.

Геку не треба було ходити до школи, церкви. Над ним не було ке­рівника, який би вказував, що треба робити кожної хвилини. І Гек за­любки цим користувався — першим з хлопців навесні починав ходити босоніж, останнім восени взувався, ходив на риболовлю. Більше того, на відміну від Тома й інших хлопців однолітків Гекльберрі навчився по-дорослому палити.

Але не цигарки об’єднали хлопців. Том не зміг палити. Одна- єдина цигарка принесла йому стільки розчарувань, що, здається, він її запам’ятав назавжди. Том і Гекльберрі об’єдналися в пошуках пригод. Спочатку вони домовилися піти на кладовище, де стали свідками кривавого злочину — вбивства. І як в такій ситуації пово­дять себе сміливі хлопці? Звісно, вони трошки перелякані, оскільки розуміють, що злочинець не пробачить їм образи ніколи. Проте рішучість не покидає ці юні серця.

Ображений Том вирішує збігти з домівки, де, на його думку, ніхто не міг зрозуміти найніжніших порухів його душі. І хто підтримує Тома? Звісно, друзі, серед яких і Гекльберрі Фіни. А хто підтримує Тома у пошуках піратських скарбів? Знову ж той самий Гекльберрі Фінн. Можливо, комусь їхня дружба видається несправжньою. Але згадаймо, хлопці ніколи не зраджують один одного. Хворий Гек, що тільки-но допоміг удові залишитися живою, кличе Тома. З іншого боку, і Том залишається вірним своєму товаришеві. Навіть великі гроші не роз’єднують Тома та Гека. А найголовніше, що хлопці не заздрять один одному. Кожен з них сприймає товариша таким, яким він є насправді.