АВТОБІОГРАФІЧНІ МОТИВИ У ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

I    варіант

Взагалі, я хотів би зазначити, що вся творчість Тараса Григоро­вича Шевченка пройнята якоюсь приреченістю та трагізмом. Це тому, що власна доля поета була трагічною, нещасливою і дуже ба­гато поезій відбивають у собі автобіографічні моменти, думки поета про власне життя, якісь ситуації, які довелося пережити поетові. Мені хотілося б коротко зупинитися на деяких.

Поезія «Якби ви знали, паничі...» розповідає про тяжку долю родини поета, про смерть його батьків, які сконали від важкої пра­ці. Про те, Що така ж доля чекає його сестер та братів. Мотив сиріт­ства продовжується у поезії «І золотої й дорогої». В образі само­тнього хлопчика, який тулиться до тину у старій ряднині, поет ба­чить себе. У самоті, в злиднях, без любові проходило його безрадісне дитинство.

У поезії «Думка» бринить глибокий відчай, розпука, печаль, яку поет виливає на папір. Вже перші рядки цієї поезії настроюють чи­тача на те, що зараз перед його очима розгорнеться картина людського нещастя, безталанне життя, яке розбило мрію людини про щастя:

Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду:

Нема куди прихилиться, —

Хоч з гори та в воду.

Творчість Т. Г. Шевченка, зокрема, твори, які відбивають події його власного життя, надзвичайно вражають мене глибиною та не­скінченним болем, який неможливо вгамувати, бо це біль душі за свій народ, за свою країну, за всіх знедолених.

II    варіант

Коли читаєш вірші Т. Г. Шевченка, з’являється думка, що бага­то сюжетів списано з його власного життя. Особливо яскраво це видно у творах «Мені тринадцятий минало», «Якби ви знали, пани­чі...», «І золотої й дорогої».

Маленький Тарас народився в сім’ї ісріпаків і з раннього віку був змушений важко працювати:

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають.