«ДЕ КОЗАК, ТАМ І СЛАВА»

I  варіант

Образ козака у мене завжди пов’язувався із мужністю, сміливі­стю, молодецьким завзяттям. Козаками були ті відважні люди, які присвячували своє життя служінню Батьківщині, були патріотами у повному розумінні цього слова. Щоб полегшити життя своєму народові, багато з них відмовлялися мати власну родину. Козаки жили у Запорізькій Січі, там вони загартовували свій дух і вдоско­налювалися у володінні зброєю. Боролися козаки з усіма, хто нама­гався поневолювати або кривдити український народ. Це були і панська Польща, й турки з татарами. Козаки нікого й нічого не боялися, навіть смерті. Навпаки, вмерти заради великої справи ко­жен вважав за честь. Отримували перемогу козаки навіть у най­складніших, найнебезпечніших битвах, тому про них пішла слава як про непереможних степових лицарів. Вороги надзвичайно боя­лися козаків, вважаючи, що їм допомагає диявол. Але насправді це були люди, які просто дуже любили Україну, свій народ і прагнули для нього щастя, волі, розвитку. Багато в чому козаки полегшували життя людей, за що народ складав про них пісні та легенди, прирі­каючи своїх героїв та їхні відважні подвиги на безсмертя. І зараз кожний знає, що там, де були козаки, була й слава.

II  варіант

Жили раніше на Запоріжжі козаки — хоробрі воїни, захисни­ки рідної землі. їхня фортеця називалася Січчю. Вона була оточе­на валами з частоколом і ровом з водою. Усередині знаходилась церква, майдан для зборів та курені, в яких і жили козаки.

Козаки славились своїм веселим характером, гостинністю, але найбільше — військовими здібностями. Збереглося багато легенд, у яких розповідається про те, як запорожці захищали землі від за- войовників-татар. На той час набіги татар були великим лихом, бо вони руйнували оселі й забирали жителів у полон. Козаки ж муж­ньо билися з ними, і не тільки на власній землі. Часто вони самі ходили до Криму чи навіть плавали морем до Туреччини — били ворогів і визволяли невільників.

Легенди розповідають, що козаків вважали великими чаклуна­ми: вони вміли і сон на людей насилати, і туман напускати, і сухи­ми з води виходити, і перекидуватись у різних звірів — вовка, хор­та. Володіли запорожці і чарівними речами, наприклад, дзеркаль­цем, в яке подивишся — і видно, що у світі робиться.