І варіант
Якщо говорити про казки талановитого письменника І. Франка,
то слід згадати таку, як «Фарбований лис». По-перше, Іван Франко будує свою
казку так само, як будуються народні казки: «Фарбований Лис» має зачин,
основну частину та кінцівку.
По-друге, всі народні казки починаються майже однаково, одними
й тими ж словами: «Жили собі дід з бабою» або «Був собі на світі бідний
чоловік». Казка Франка теж починається подібно: «Жив собі в однім лісі Лис
Микита, хитрий-прехитрий». Це і є зачин.
В основній частині народні казки розповідають про дійових
осіб та події, які з ними трапляються. Таку основну частину маємо і в казці
«Фарбований Лис», де розповідається про ті основні події, які трапляються із
Лисом Микитою. Письменник описує, як Микита, добуваючи собі їжу, потрапляє у
діжку з синьою фарбою і завдяки цьому проголошує себе новим царем лісу. Це —
основні події твору, сюжет.
Кінцівка в народних казках завжди має досить повчальний
характер, закінчується характерними висловами: «Стали жити- поживати і добра
наживати». Такий типовий вислів маємо і в казці «Фарбований Лис»: «Е, я то
давно знав! Я на нім пізнався, як на фарбованім лисі». За свою брехню Лис
Микита був покараний: звірі розірвали його. Як відомо, у народних казках
брехня, несправедливість, зло теж завжди караються. Порівняно з іншими казки
про тварин — найдавніші в усній народній творчості.
Усі пригоди в них хоч і відбуваються з тваринами, але зрозуміло,
що йдеться про людей, їхні стосунки у суспільстві. Літературна казка Франка
«Фарбований Лис» розповідає про те, що хитрістю й брехнею поваги не здобудеш.
II
варіант
Нещодавно я познайомилася з казками Івана Франка. Вони мені
дуже сподобались, але більш за все зацікавила казка «Фарбований Лис». Ця казка
написана простою, доступною мовою, в неї цікавий сюжет.
Жив у лісі Лис, якому у будь-якій ситуації щастило: з полювання
щоразу приносив здобич, завжди втікав від нацькованих на нього собак, жодного
разу не з’їв отруєного м’яса та не потрапив у пастку. Через це Лис дуже
запишався і якось навіть вирішив днем сходити до міста і вкрасти в торговки на
базарі курку. Але на цей раз він прорахувався: де-не-де взялися собаки, і Лис
був змушений сховатися в діжку з олійною фарбою. Так він врятувався, але все
його хутро перефарбувалося в синій колір. Однак Лис і з цієї ситуації видобув
користь. Побачивши, що всі звірі його бояться, хитрун заявив їм, що він — звір
Остромисл, якого святий Миколай зліпив з небесної глини і поставив царем над
тваринами. Правив Лис мудро цілий рік, але якось на святі видав себе: не
витримав і «задзяв- котів» по-лисячому. Тут усі звірі зрозуміли, хто перед
ними, і враз роздерли Лиса на шматочки.
Чесно кажучи, мені було шкода Лиса в кінці казки, бо він мав
і багато гарних рис: «своїх товаришів остерігав» від пасток, «був добрим царем,
справедливим і м’якосердим». Однак того, що Лис брехнею добився високого
положення і безпечного життя, йому не пробачили.
Мені
здається, що казки Івана Франка дуже близькі до народних. В них також
оспівуються справедливість, винахідливість, життя по правді, рішучість,
чесність, доброта. А злодії, шахраї, хвальки, обманщики засуджуються і суворо
караються.
Похожие сочинения
| 
