Мій письмовий стіл (твір-опис)

1 варіант

у більшості моїх друзів є власний письмовий стіл, у мене теж є. Хоча деякі дотепер роблять уроки за партою. Не подобається мені вона. Мій стіл майже істо­ричний. Його подарував моєму дідусеві друг, від’їжджаючи з міста. Цей стіл дубо­вий, дуже важкий, але весь якийсь теплий, ніжний. Я люблю іноді провести ру­кою по його поверхні, ніби погладити. Він мені як друг.

У столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних паперів. На столі стоїть вузенька книжкова полиця із найнеобхіднішими мені книжками. На полиці я розмістив невелику колекцію мінералів і два найулюбленіших подарунки, отриманих до дня народження: мікроскоп і справжній армійський бінокль.

Я тримаю робочі зошити, лінійки й пенал — у верхній шухляді, чисті зоши­ти — у середній й деякі робочі інструменти — в нижній.

Мені зручно і приємно навіть просто сидіти за своїм столом, а тим більше робити уроки. Напевно, він мені допомагає добре вчитися.

2 варіант

у моїй кімнаті стоять шафа, ліжко, крісло, на стіні — полиці з книгами. А біля вікна стоїть мій письмовий стіл. Батьки мені його купили, коли я пі­шов до школи.

Стіл дуже зручний, за ним приємно працювати. Є шухляди для зошитів та інших шкільних речей, підставка для читання, полиця для книжок, настіль­на лампа. На стіні поряд із столом я повісив розклад занять.

На столі завжди повинен бути порядок, тому я всі речі кладу на певні місця. Закінчу робити уроки — і всі книжки та зошити складаю або в портфель, або в шух­ляди, стіл має бути пустий та чистий.