Я народився у родині лікарів. Моя мати працює лікарем у
лікарні «Швидкої допомоги». Вона працює цілу ніч. Батько — головний хірург
однієї з клінік міста Донецька. Розмови на медичні теми в родині — це постійне
явище. Мені дванадцять років, але я вже знаю свою майбутню професію, яка буде
повертати людям здоров’я та полегшувати страждання. Це найпотрібніша професія
у світі.
Бабуся та дідусь, батьки моєї матері, є жителями міста Маріуполя.
Бабуся усе життя працювала в органах внутрішніх справ і дослужилася до
капітана. А дідусь у душі був рибалкою і часто вирушав у далекі мандрівки.
Вдома в дідуся є багато сувенірів з різних країн. Він дуже любить пригадувати
свою молодість, свої мандрів- 3*
ки по морях. Бабуся згадувала своїх батьків, які були
військовими. Точніше, військовим був її батько, а мати — домохазяйка. Рід по
материнській лінії бере початок від простолюдинів. По лінії батька бабуся та
дідусь були нащадками селян.
В
нас численна родина і я дуже пишаюся, що вона має глибоке коріння.
Похожие сочинения
| 
