Донецьк — столиця Донбасу — моє рідне й улюблене місто. Воно
виникло, по суті, у голому степу навколо металургійного заводу, засновником
якого був англієць Джон Юз. Але це було у далекому минулому. Край вугілля та
металу перетворився на зелений сад. Особливо змінився Донецьк в останні роки,
місту навіть надали Державну премію у галузі архітектури 2003 року. Центральна
частина нашого міста може змагатися із будь-яким європейським містом: наявність
великої кількості кафе, казино, реклами, машин... Але не кожне європейське
місто може похвалитися численністю зелених насаджень.
Місто, яке зросло у безводному степу, потопає в зелені й
пахне розами, за що й отримало назву міста мільйона роз.
Згідно з генеральним планом розвитку Донецька, територія
міста збільшиться на п’ять тисяч гектарів, з’являться нові проспекти, вулиці,
парки тощо. У нашому місті навіть знімали кіносеріал «П’ять зірок», і вже цією
весною ми побачимо його на екранах телевізорів і ще не раз помилуємося і площею
Леніна, і бульваром Пушкіна, і прекрасним Свято-Преображенським собором.
Говорити про наше місто можна дуже багато, але треба пам’ятати,
що Донецьк — це не лише осередок промисловості, але ще й центр духовності. Наші
театральні трупи відомі усій країні. У нас багато чудових бібліотек, музеїв,
картинних галерей.
Я
пишаюся своїм містом, ні за яких обставин не хочу залишати його.
I
варіант
Я народилася і живу в місті Донецьку. Це — моя маленька
Батьківщина. Мої батьки, бабуся і дідусь — корінні дончани. Я із задоволенням
слухаю їхні розповіді про те, яким було наше місто
З СУТ 2500. 5-11 кл.
раніше.
Однак вважаю, що зараз воно набагато краще, ніж у минулому.
Донецьк — це місто шахтарів. Багато людей працюють на шахтах,
видобуваючи вугілля, щоб узимку в домах було тепло і затишно.
Дончани дбають про красу свого міста. Кожного року висаджуються
молоді дерева, розбиваються спеціальні газони та висіваються квіти. Як приємно
влітку відпочити в затінку розлогого дуба чи граба або ступити босоніж на м’яку
зелену травицю.
Я з батьками багато часу проводжу на прогулянках, особливо у
вихідні дн} та свята. Іноді в нас «культурна програма», тобто ми відвідуємо
музей чи галерею, чи дитячу виставу в театрі. Але не менше мені подобається
просто сходити в парк, посидіти на березі ставка, погодувати качок крихтами
хліба. На такі прогулянки мама завжди бере щось смачне з їжі, і ми влаштовуємо
імпровізований обід. Ух, і апетит же в мене! Не те, що вдома!
На останній день народження мені подарували фотоапарат, і
тепер я можу робити цікаві кадри із життя свого міста. А воно таке
різноманітне! В ньому є величні проспекти, затишні бульвари, зелені парки,
мальовничі вулички з приватними будинками...
Мені
здається, що Донецьк — найкрасивіше місто в країні!
Похожие сочинения
| 
