|
У вірші «Сон» Тарас Шевченко
змальовує тяжке життя селян- кріпаків, їх мрії про майбутнє.
Головна героїня з ранку до вечора
змушена важко працювати на панщині, щоб якось прогодуватись. Це виснажлива
робота, ще до обіду жінка втомлюється так, що ледь-ледь може розігнути спину і
вже не ходить, а шкандибає. Але й під час перерви вона не може відпочити, бо на
неї чекає маленький син, якого треба нагодувати, попестити.
Від щирого серця мати бажає своєму Івану кращої долі, ніж у
неї. Тому, коли вона засинає, їй сниться дивний сон. І бачить жінка, що всі її
мрії збулися. Її син виріс і став вродливим, хазяйновитим парубком. Він вже й
забув, що таке злидні, бо має своє господарство і став багатим:
І сниться їй той син Іван
І уродливий, і
багатий...
Але найголовніше те, що Іван отримав вільну і тепер не залежить
від пана, сам собі господар. Він одружився з гарною дівчиною, також вільною, і
Бог дав їм діточок:
...жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не
панський, а на волі...
Мати усміхається уві сні. Але,
прокинувшись, вона зрозуміла, що все, що намріяла — щастя, воля, багатство,
сім’я, — лише сон. А навкруги — сувора дійсність: одвічні злидні, кріпацька
доля, важка праця, та не на себе, а на пана, гіркі сльози.
Як би було гарно, коли б усі мрії та сподівання завжди втілювалися
в життя. А все погане лишалося всього-на-всього сном.
Похожие сочинения
| 
