РІЧКА МОГО КРАЮ

Річка мого краю — Кальміус. З історії відомо, що заселення нашого краю почалося у кінці сімнадцятого століття, коли на пра­вому березі Кальміусу в урочищі Олександра селилися січовики- запорожці зі своїми сім’ями. Запорожець Мандрика заснував зимів­ник — Мандрикіно, нижче по річці Кальміус. Запорізькі козаки використовували судоплавну колись річку, коли поверталися з мор­ських походів на турок та татар.

С£>-

Пізніше,

у тисяча вісімсот шістдесят дев’ятому (1869) році ан­глієць Джон Юз у верхів’ях річки Кальміус заснував селище Юзів- ку, яке в тисяча дев’ятсот двадцять четвертому (1924) році було перейменоване в місто Сталіно, а в тисяча дев’ятсот шістдесят пер­шому (1961) році — у місто Донецьк. Кальміус тече по Донецькій області та впадає в Азовське море.

Є в Донецькій області і річка Нальчик, це права притока Каль- міусу. Історична назва цієї річки — Калка. На цій річці відбулася відома битва з монголо-татарами.

Зараз Кальміус не є судоплавною річкою, на його берегах залюб­ки відпочивають мешканці міста.

ЯК СКРЕСАЛА РІЧКА

I  варіант

Мені хочеться розповісти, як якось навесні скресала річка мого міста, Кальміус. Взимку річка була вдягнена у лід. Вона нерухомо лежала між берегів, ніби у глибокому сні. Але з наближенням вес­ни річка ніби почала оживати, прокидатися. Ніжно-блакитний, при­сипаний снігом лід почав темніти, перетворюючись на темно-синій, майже чорний. За кілька днів лід тане, звільняючи воду від своїх нерухомих лещат. Найперше він щезає на середині річки і там вона вже радісно підставляє свої гладкі, сині води весняному сонеч­ку, відбиває його промені. Але ближче до берегів лід ще змагається із теплими подихами весни. У такий час на лід страшно дивитися. Він стає крихким, брудно-сірим і надзвичайно заважає річці. Але це його остання битва, після чого лід остаточно щезає, розчиняється у пробуджених Еодах річки. Після того, як останній лід розтане, річка ніби оновлюється. Її вода надзвичайно чиста, блискуча й вє- село гонить маленькі хвильки від одного берега до другого, Так скресала наша річка.

II  варіант

Я живу в Донецьку, і найбільшою річкою тут є Кальміус. Влас­не кажучи, місто розташоване в її верхів’ях. Кальміус бере свій початок у сусідньому Ясинуватському районі біля села Яківлівка.

Річка має завдовжки більше 200 кілометрів і несе свої води до Азовського моря. У Кальміусу є декілька притоків, які теж розта­шовані на території Донецька: Асмолівка, Черепашкина річка, Бах- мутка.