I
варіант
Надзвичайною народною любов’ю користувалися козаки, українські
степові лицарі, які протягом усієї історії боролися за права українського
народу. Про козаків і їхні подвиги, їхню мужність народ складав безліч легенд,
переказів, пісень, оповідаючи всьому світові про непереможність козаків. Багато
з них поклали своє життя заради Вітчизни, були закатовані або підступно вбиті
хижацькою рукою. Але це не зменшує їхньої слави.
Відомими піснями про славних козаків були «Пісня про Байду»
та «Ой Морозе, Морозенку». Ці постаті стали легендарними героями, але ці люди
жили насправді і усім серцем бажали нашій країні щастя. Пісні розповідають про
їхню трагічну долю. Байду закатували турки, бо він не скорився їм, не схотів
перейти на їхній бік. Морозенка ж вбили татари, вирвавши серце. Ці славні
козаки віддали своє життя за народ, за Батьківщину, за українську землю. Смерть
для них була краще, ніж зрада. Адже не може козак бути зрадником.
Завдяки
пісням, які складав про козаків народ, ми дізнаємося про важливі події й тих,
хто керував цими подіями. Пісні та легенди, перекази роблять героїв України
безсмертними.
II
варіант
Мені здається, що найулюбленішими персонажами легенд та
переказів нашого народу були козаки. З цих творів можна дізнати-
ся,
як жили запорожці: що вони вміли, якою зброєю користувалися, що одягали, як
формувалося їхнє військо.
Козаки були основними захисниками земель від нападів завойовників
— татар, турків та ін. Вони завжди ходили озброєними, щоб кожної миті мати
змогу виступити в похід. Усі воєначальники в козацькому війську були виборними,
а рішення завжди приймалися на загальних зборах січовиків.
Козаки не лише несли прикордонну службу, а й були останньою
надією полонених українців: скільки їх було визволено з неволі під час походів
на Крим та Туреччину! Пани боялися січовиків, бо ті суворо карали їх за
знущання над селянством.
Чарівними здібностями наділяв народ козаків-характерників.
Немовби вміли вони «на людей і сон насилати, і туман напускати, вміли й у річки
переливатися*. Кошовий Сірко міг перетворюватися на вовка чи хорта, отаман
Кравчина — виводити січовиків сухими з річки.
Козаки були спостережливими і вміли розуміти підказки природи:
як земля стогне — неприятель іде, звідки вискочить сполоханий звір — там і
ворог заховався.
У легендах та переказах запорожці постають перед нами, як
завзяті та вмілі воїни, хоробрі охоронці рідних земель, захисники знедолених і
полонених від панів та лиходіїв.
Знайомлячись
з народними творами, ми розуміємо, що козаки гідні уславлення. Ми можемо
пишатися такими предками!
Похожие сочинения
| 
