Коли сумує вся природа

Персефона стала полонянкою похмурого Аїда. (Деметра, могутня богиня, яка давала родючість землі, мала прекрасну дочку Персефону. Батьком Пер- сефони був Зевс. Він вирішив віддати її за свого брата Аїда, володаря царства душ померлих. Коли Аїд схопив Персефону і зник у надрах землі, красуня голосно скрикнула, і крик цей почула Деметра. Викрадення Персефони ба­чив тільки бог Геліос — Сонце.)

II.     Деметра залишає світлий Олімп. (Деметра, звернувшись до Геліоса, дізнала­ся про те, що вчинив Зевс. Вона прибрала вигляду смертної жінки, одягла темний одяг і довго блукала поміж смертних.)

III.     На землі завмерло життя. (Стан Деметри викликав зміни в природі. Дере­ва стояли голі, все припинило свій ріст. Голод панував усюди, скрізь чувся плач і стогін, але Деметра нічого не чула, бо туга за дочкою була сильнішою за все. Загибель загрожувала усьому живому.)

IV.     Великий хмарогонець Зевс вирішує врятувати життя на землі. (Зевс не хотів загибелі усього живого. Він посилає до Деметри вісницю богів Іриду. Демет­ра не відгукнулася на її благання. Посилав Зевс і інших богів до дружини, але Деметра не хотіла повертатися на Олімп без своєї доньки Персефони. Тоді Зевс через Гермеса домовився з Аідом, і той погодився відпустити Пер- сефону.)

V.       Деметра і Персефона повертаються на Олімп. (Коли мати з дочкою поверну­лися на Олімп, Зевс вирішив, що дві третини року Персефона буде поряд з матір’ю, а на одну третину — повертатиметься до чоловіка, Аїда. Погодилася на це і Деметра. І знову стала щасливлю земля. Але швидко минає час, і коли Персефона повертається до чоловіка, знову сумує Деметра і знову вбирається у темний одяг. І разом з Деметрою сумує вся природа.)