КИЇВ У МИНУЛОМУ І СЬОГОДНІ І варіант

Київ... Місто, оспіване багатьма поетами й письменниками, ком­позиторами й художниками.

Археологи вважають, що місто виникло приблизно в V столітті. Отже, його вік сягає 1500 років. Пізніше, з утворенням давньорусь­кої держави — Київської Русі, Київ став її політичним центром.

За легендою, три брати — Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь були засновниками Києва. Місто Київ назвали на честь стар­шого брата Кия.

Пам’ять про давні часи зберігає Софія Київська — одназнайста- родавніших споруд міста. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол. Майже тисяча років минуло з часів спорудження Софії Київської, але й досі викликає за­хоплення духовна велич та сила натхнення стародавніх зодчих.

Кожен, хто побував у Києві, зачарований могутнім плином Дніпра, мереживом мостів. Дніпро бачив і каравани торгових чов­нів, і запеклі битви, і сльози, і кров. Усе змила дніпровська вода, усе знесла за собою.

Сьогодні ми спостерігаємо зміни в обличчі нашого Києва. Бага­то районів столиці сьогодні виглядають як новобудови: це завдяки реставрації будівель, доріг, площ. Поступово Київ стає справжньою європейською столицею.

Приїхавши до Києва, можна побачити багато учнів, які під час канікул наповнюють місто гомоном і милуються його вічною кра­сою. Це про них, юних гостей столиці України, згадує поет Іван Драч у вірші «Діти ходять по Києву»:

Діти ходять по Києву:

Скільки ж їх понаїхало!

Ворсклою блискають очі.

Дністер у їх зорі тече.

Провівши в столиці кілька незабутніх годин, розумієш: Київ — це те місто, до якого дуже хочеться повернутися.

II   варіант

Вас цікавить історія цього старовинного міста? За легендою вва­жається, що засновниками Києва були князі слов’янського племені полян Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь. Офіційно прийнятою датою народження Києва є 482 рік. У 1982 році місто відсвяткува­ло своє 1500-річчя.

У IX столітті Київ став великим політичним, релігійним і ре- місничо-торгівельним центром Київської Русі. У 998 році князь Володимир запровадив у ній християнство як офіційну релігію. Постать Володимира привертає особливу увагу. Люди увіковічили його, спорудивши монумент на Володимирській гірці, назвавши його іменем Володимирський собор на бульварі Шевченка. Є в центрі міста й вулиця Володимирська.

Київ лежить на берегах Дніпра, у середині його течії. Більша частина міста розташована на високому правому березі, менша —

на низькому лівому березі. Обличчя Києва — це численні архітек­турні пам’ятники, зокрема собори Софіївський, Володимирський, Києво-Печерської лаври та ще багато інших.

Історичною пам’яткою є також Байкове кладовище, де поховані видатна українська поетеса Леся Українка, один з найулюблені­ших українських письменників Іван Нечуй-Левицький, компози­тор Микола Лисенко, академік Євген Платон (його міст через Дніп­ро в Києві вважається технічним дивом) і багато інших діячів на­уки та мистецтва.

Головна вулиця міста — Хрещатик. Вона дуже широка й зеле­на. До того ж уся засаджена каштанами. Треба приїжджати до Києва у травні, коли цвітуть каштани, щоб справді отримати задо- чолення. '

III   варіант

Столиця нашої Батьківщини — Київ — найдавніше місто України. Воно виникло колись на місці невеликого селища на торгі- вельному шляху до Греції. Потім воно поступово розросталося, аж поки не набуло того вигляду та значення, що має сьогодні, — зна­чення адміністративного і культурного центру.

Всі історичні пам’ятки, що має Київ зараз, на які приїжджають подивитися з усього світу, — це сліди минулого Києва, його бага­товікової історії. Десятина церква, Софійський та Андріївський со­бори — це святі місця, перлини мистецтва, їхні стіни пам’ятають усіх київських князів, набіги Золотої орди, панування гетьманів і російських царів. Скільки'разів вони були зруйновані та відновлю­валися знову й знову, бо народ повинен мати минуле, а саме його втіленням і є собори.

Наша столиця дуже змінилася за багато віків свого існування, реставрувалися, а отже, набували іншого вигляду і культурні па­м’ятки, старі будинки та вулиці. Та, на мій погляд, Київ минулого і майбутнього мають щось спільне — це Дніпро, зелені береги по його боках та золоті куполи Лаври між деревами. Наші сучасники, відпочиваючи на вулицях міста, бачили те саме, що і мужні предки, які повертались додому з далеких походів. Краса і велич Києва викликали завжди приємні враження.

Історія нашого міста, як і вся наша історія, — це зміна розкві­ту і занепаду, та я сподіваюся, що у майбутньому Київ буде тільки квітнути, бо столиця, на мій погляд, обличчя країни.

IV   варіант

У IX столітті до Києва прийшов з півночі князь Олег. Пророчі його слова: «Хай буде Київ матір’ю міст руських!» проголосили

найдавніше східнослов’янське місто столицею новоутвореного ве­ликого князівства. Олег підкорив владі Києва слов’янські племінні союзи словенів, кривичів, древлян та ін. Наступники Олега князі Ігор, княгиня Ольга, Святослав і Володимир упродовж X століття поширили державну владу. Так склалася перша держава східних слов’ян, яка одержала назву Русь, або Руська земля. А історики назвали її Київською Руссю...

Сучасний Київ — визначний промисловий, науковий і куль­турний центр, столиця незалежної і самостійної держави Украї­ни. Півторатисячолітня історія Києва, одного з найстаріших сло­в’янських міст, — то водночас історія нашої Батьківщини: Київ теж зазнав занепадів і піднесень, війн, відновлень і перебудов. Сьогоднішній Київ зовні не нагадує стародавнє місто, адже вік його забудови — то переважно кілька останніх десятиліть. Сива старовина лише вкраплена в нові шати міста над Дністром окре­мими дорогоцінними прикрасами. Сучасний Київ — це місто, в якому вдало поєдналось славне минуле і його не менш прекрасне сьогодення.

V варіант

Столиця нашої країни, місто Київ, має дуже давню історію. У легенді про заснування Києва розповідається про трьох братів-по- лян, які княжили у своїх родах — Кия, Щека й Хорива. Була в них сестра Либідь. Щек і Хорив вирішили збудувати на честь свого старшого брата місто й назвали його Києвом.

Давній Київ був красивим і величним містом. Його оточували високі кам’яні мури та глибокі рови з водою. Це була справжня фортеця. Будівлі кияни зводили перевалено з дерева, причому замож­ні мешканці зводили і дво-, і триповерхові житла. Вулиці вимощу­валися дошками й камінням, тому вони не розкисали під час дощів і по них було зручно їздити.

Київ був важливим осередком торгівлі, бо через нього прохо­дило багато торговельних шляхів. Тут можна було зустріти купців зі сходу та заходу, з півдня й півночі. Різноманітними були й това­ри: грецькі амфори та прикраси, азіатські шовки й прянощі, араб­ські скакуни, варяжська зброя тощо.

У стародавньому Києві дбали про культуру й освіту. Тут пра­цювали видатні архітектори, художники, музики, астрономи, ювелі­ри, пісняри. У місті було зведено багато храмів і монастирів, відо­мих своїми фресками. Деякі з них збереглися й до наших часів. Освіту кияни отримували в різноманітних школах. У Києві була створена Києво-Могилянська академія, відома не лише в країні, але й далеко за її межами.