Образ князя Ігоря

Ідею захисту Батьківщини вдало втілено в образі князя Ігоря. У літописі йому відводиться значне місце.

Князь Ігор насамперед відзначається рисами хороброї і благородної людини. Для нього характерна сувора, спокійна відвага й рішучість. Затемнення сонця віщує недобре. Похід ще не почався, і його можна було б відкласти до сприятли­віших часів, коли будуть кращі знамення. Але безстрашний Ігор нехтує смертю і небезпекою. Прагнення йти назустріч ворогові, войовниче бажання подолати
його бере гору. Він каже: «Браття і дружино! Тайни Божої ніхто не відає, а зна­менню і всьому миру своєму творець — Бог. А нам, що вчинить Бог, — чи на добро, чи на наше лихо, — то се нам і побачити».

Автор літопису наділяє Ігоря рисами як позитивними, так і негативними. Князь Ігор — мужній оборонець рідної землі, вірний і стійкий, хоч і самовпев- нений до нерозсудливості. Безстрашний Ігор у бою з половцями, небезпека не лякає його. Б’ючись до останнього, він завертає полки, що починають відступа­ти. Ігор допомагає у скрутну хвилину братові Всеволоду, якому загрожує небез­пека. Це людина високого патріотизму і виняткової мужності.

Проте ми не можемо не відзначити і деякі негативні риси характеру Ігоря. Він є сином своєї епохи. Це «середній» князь свого часу. Хороший, мужній, він любить свою Вітчизну, але безрозсудливий і недалекоглядний. Більше турбуєть­ся про свою честь, ніж про честь Вітчизни. І гірка поразка Ігоря — це розплата за його егоїзм і самовпевненість.

Перебуваючи тривалий час у половецькому полоні, Ігор не зрадив Батьків­щини, не піддався на звабні спокуси, які пропонували йому половецькі хани. При першій же нагоді він тікає з полону й повертається на Батьківщину.