Ось і прийшла осінь. Час забути про безтурботне
літо, веселі ігри до пізнього вечора, купання в теплому пруді й печену в
багатті
• картоплю. Насталу пора згадати про школу й, узявши
портфель, відправитися замковими знаннями.
Природа навкруги нас також змінюється. Осінь бере
свій чарівний пензлик і розмальовує кущі та дерева в золотисті й багряні кольори.
Знайомі пейзажі перетворюються на загадкові й таємничі.
Як чудово пройтися алеями парку осіннім ранком!
Усюди тиша та спокій, лише під ногами шарудить опале листя. Повітря чисте та
свіже, а дерева величні та безгомінні. Усюди лежать шоколадні каштани, деякі з
них одягнені в зелені колючі кожушки.
З кожним днем стає все холодніше, по ночах у
калюжах замерзає вода, зранку випадає іній. Дерева поволі звільняються від
свого вбрання й урешті-решт залишаються голими й беззахисними. Небо затягають
хмари, починаються дощі.
Здається, що все навкруги стає сумним і похмурим.
Але насправді це не так. Тішать око різноманітні осінні квіти — сальвії,
хризантеми, айстри, чорнобривці. Вони цвітуть до самих морозів. Ці квіти можна
побачити скрізь: біля шкіл і дитячих садків, уздовж проспектів і на площах, у
парках та на присадибних ділянках. їхні різнокольорові пелюстки — сині,
фіолетові, червоні, жовті, оранжеві, білі — створюють атмосферу свята. Як
приємно поставити такий букет у себе в кімнаті — наче частка літа з’явилася.
Ми з матусею завжди саджаємо осінні квіти у дворі на клумбах. Хай вони
дарують усім радість!
Похожие сочинения
| 
