Чого навчас нас Біблія?

Згідно з розповіддю Старого Заповіту після виходу з Єгипту ізраїльтяни під проводом Мойсея дісталися до Сінайської пустелі. Бог, зустрівшись із Мойсе- єм на горі Сінай, дав йому низку настанов, серед яких були й десять знамени­тих заповідей, що стали не тільки основою іудейської і християнської релігій, а й назавжди визначили вселюдські норми поведінки. Провідним мотивом пер­ших чотирьох заповідей може вважатися наказ «Не сотвори собі кумира», який означав вимогу єдиної віри. Оскільки біблійські положення багатозначні, то ви­мога не створювати кумира може сприйматися як застереження від бездумного поклоніння скороминущим цінностям і ідеалам.

Заповідь «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно!» може сприй­матися як вимога етична — не спекулювати шанованими поняттями без потреби.

Наступна заповідь «Шануй свого батька та матір свою, щоб довго були твої дні на землі!..» навчає шанувати батьків не тільки заради продовження трива­лості власного життя, а й для того, щоб бути позитивним прикладом для дітей: ти шануєш батьків, і, спостерігаючи це, твої діти будуть шанувати тебе в похи­лому віці.

Наступна заповідь «Не вбивай!» Вона стосується всього живого — людей і тварин. Тварину не можна вбивати без потреби. Вбивство людини — це смерт­ний гріх. Це ж стосується і самогубства — сам себе не вбивай, бо життя подаро­ване людині Богом, і тільки він може його відібрати.

Заповідь «Не чини перелюбу!» навчає чистоти й цнотливості у стосунках між чоловіком та жінкою.

Тільки те, що створене твоєю власною працею, належить тобі, — навчає за­повідь «Не кради!»

У заповідях «Не свідч неправдиво на ближнього свого!» і «Не зазіхай на дім ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані чого-небудь, що належить ближньому твоєму!» поняття «твій ближній» означає людину взагалі, а не тільки сусіда, родича чи друга. Таким чином, пере­достання заповідь застерігає не тільки від кривосвідчення, а й від брехні взагалі, а остання заповідь — не зазіхати на майно іншої людини.

Біблійні заповіді — це джерело високих моральних принципів, за якими по­винна жити людина.