Рідна нова

Моя рідна мова і мова моїх батьків ■ розмовляли й розмовляють російською.

Змалечку мені читали, а потім я читав сам російські казки, вірші росій­ських поетів: Пушкіна, Маршака, Чуковського та оповідання для дітей росій­ських письменників: Толстого, Носова, Драгунського. У мене ніколи не вини­кало питання, що зараз так часто обговорюється: рідна чи нерідна мова? Це є мова, за допомогою якої я спілкуюся з рідними та друзями. Російською мовою я висловлюю думки, радощі, сумніви, невдоволення. Я зараз не наводитиму при­клади краси, розмаїття російської мови — про це написано безліч книжок. Мої докази були б зайвими. Так само, як і докази щодо багатства інформації, зокре­ма наукової, суспільної, виданої російською. А те, що шедеври російської лі­тератури в Україні можна і треба читати в оригіналі, заперечуватиме, здається мені, лише обмежена людина.

Я вважаю, що не можна заборонити або примусити забути рідну мову, за допомогою якої людина пізнає світ із перших років життя. Я живу в Україні, в тій її частині, де здавна поряд жили росіяни й українці. Живучи поряд, ми знаємо мову одне одного. У дитинстві мама читала мені казки не тільки росій­ською, але й українською мовою. Я вчив українські вірші в дитсадку, дивив­ся українські мультики, телепередачі, кінофільми, вивчаю українську в школі, їздив до родичів у село, де люди — росіяни та українці — живуть поряд друж­ньо і спілкуються двома мовами. Таких сіл на Слобожанщині та, мабуть, і в Донбасі, і далі на півдні багато. Як на мене, це дуже добре: люди різних наці­ональностей не відокремлюються одне він одного, не поділяють сусідів за на­ціональною ознакою, знають дві мови. І тому світогляд у них ширший, ніж в одномовному середовищі. Бо ж відомо, що чим більше мов знає людина, то краще.

Мені здається, що співіснування двох мов — це збіг обставин, які розумна людина повинна використовувати для свого розвитку. Можливо, настане час, коли я досконало оволодію українською і зможу користуватися нею без труд­нощів, як зараз російською. Але за будь-яких обставин рідна мова залишиться зі мною.