Среда, 07 Декабрь 2016, 10:37
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 36
Гостей: 36
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 5 клас Добавить сочинение

МоЕ улюблене оповідання Евгена Гуцала

Український прозаїк, поет і кіносценарист Євген Гуцало — автор мого улюб­леного оповідання «Лось». Він іще багато чого написав, сподіваюся, що згодом я прочитаю і «Люди серед людей», і «Яблука з осіннього саду», і «Скупану в лю­бистку», і «Родинне вогнище», і «Шкільний хліб». Я знаю, що цей письменник — лауреат премії імені Юрія Яновського та Державної премії імені Тараса Шев­ченка. Його твори навіть були перекладені багатьма мовами світу, і їх змогли прочитати діти, які живуть дуже далеко від України.

Чому цей твір мій улюблений? Бо я люблю природу, її чарівну красу. Герої опо­відання, малі хлопчики, також люблять природу, усе живе на цій планеті. І лося люб­лять і рятують його. Та у творі Євгена Гуцала розповідь не тільки про добро і любов до природи, а й про жорстокість, яка в людей така сама, як і в хижих звірів. Іноді людина страшніша за звіра — адже ні ведмідь, ні вовк не вбиватимуть заради втіхи.

В оповіданні присутній цей страшний персонаж — дядько Шпичак із круг­леньким, схожим на підпалок обличчям. Шпичак поводиться підступно, він бай­дужий до почуттів дітей, прагне тільки багатства. Він знищує лісову красу і життя, бо байдужий і до краси, і до життя як такого. Побачивши справи Шпичака, хлоп­чики побігли по охорону, хоча Шпичак і намагався їх залякати. Вони не злякали­ся навіть крихкої криги, аби покарати таку злу людину, як Шпичак.

Мені дуже шкода лося, якого вбив цей негідник. Можна навіть заплакати, читаючи рядки про лося, коли його «голова лежала так, ніби він прислухався до землі, чи далеко ще весна, чи скоро прийде, а роги росли при самім снігу, ніби чудернацький кущик, який усе-таки сподівався зазеленіти, вкрившись листям...» А злий Шпичак навіть носком пинав його поміж роги!

Знаю, що мисливці вбивають тварин. Однак це відбувається тітьки у певних межах, для того, щоб їхня кількість на окремій території не була дуже великою. І все ж таки нічого в цьому людського немає! Бо лось — така сама жива істота, як і лю­дина. Вона спить, їсть, любить, бачить небо, траву, сонце, як і я. Як сказав англієць Кіплінг, ми усі однієї крові, бо ми живі істоти на цій планеті. А ми, люди, вищі істо­ти, мудріші, розумніші, ніж звірі, отже, маємо піклуватися про своїх менших братів!

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 5 клас | Добавил: 00dima (15 Май 2016) | Просмотров: 41 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016