Пятница, 09 Декабрь 2016, 05:47
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 5 клас Добавить сочинение

Пригостила яблучком сорока (твір-оповідання про випадок з жипя)

Кажуть, колись наша школа мала розкішний фруктовий сад. У ньому рос­ли і вишні, і абрикоси, але переважали яблуні. Поступово сад дичавів, за ним припинили доглядати, деякі дерева повирубували. Якимось дивом уціліла стара яблуня — високе розложисте дерево, з розкішною густою кроною. Повесні вона пишно цвіте біло-рожевим кольором, розливаючи ніжний аромат, приваблюю­чи бджілок. Коли опадають пелюстки, земля під яблунею наче вкрита снігом. Поступово білий колір змінюється на зелений колір яблуневого листя. А крізь листя вже видно маленькі яблука. Ближче до середини літа плоди, що ростуть на нижніх гілках яблуні, зникають: всюдисущі хлопці обривають їх ще неїстів­ними. Але ті яблука, що збереглися на верхніх гілках, з кожним днем стають де­далі привабливішими. Хоча яблуня і здичавіла, плоди мають такий апетитний вигляд, ніби за цим деревом ведеться постійний догляд. Сонечко розфарбовує

 

яблучка у рожевий колір, здається, що навіть місяць дарує їм своє сяйво, янтар­не, загадкове.

Одного разу після гри у футбол на шкільному дворі ми вирішили зірвати по яблучку. Яблуня не те дерево, по якому можна легко дістатися на потрібну гілку. Вирішили збивати яблука футбольним м’ячем, проте він застряг серед гілок. Спа­сибі вітру — скинув-таки м’яч.

Якось я прийшов на шкільний двір вранці. Під яблунею було пусто: жодно­го яблучка! Над шкільним двором літали ластівки, тріскотіли сороки. Одна соро­ка сіла на верхню гілку яблуні, невдовзі до неї приєдналися ще дві, вони почали з’ясовувати стосунки, дійшло до сварки, і раптом одна із сорок зачепила яблуко, воно впало у траву. Я підняв соковитий плід, прохолодний, ароматний, стиглий. Вирішив відразу не їсти, приніс додому. І наступного ранку я прийшов до зна­йомої яблуні. Мені пощастило. Це дерево, схоже, приваблювало й сорок. Вони знову тріскотіли у кроні, і знову соковите духмяне яблучко впало у траву. Може, сорока цього разу й непричетна, яблуко й само впало б, але я промовив: «Дякую тобі, сороко, за яблуко!»

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 5 клас | Добавил: 00dima (23 Май 2016) | Просмотров: 46 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016