Суббота, 19 Август 2017, 22:47
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 5 клас Добавить сочинение

Фінік фікусу не суперник (оповідання про випадок із жипя)

Одного разу до нашої квартири подзвонили. До передпокою увійшла сусід­ка.

— Пробачте, але у мене до вас незвичайна пропозиція, — збентежено сказала Дар’я Іванівна. — Я знаю, що ви любите квіти і розводите їх.

Гордістю нашої родини був фікус. Цей вічнозелений, із широким овальним листям представник тропіків жив у нашій квартирі вже багато років. Він стояв на підлозі у великій дерев’яній діжці. Мені подобалося обережно протирати його глянсувате, ніби картонне листя вологою ганчіркою.

Ми дуже здивувалися, коли сусідка звернулася з проханням дати притулок рослині, яку вона назвала фікусом. Те, що вона до нас принесла, взагалі не мож­на було назвати гордим словом «фікус». Це була така жалюгідна рослина, що я недовірливо глянув на сусідку: чи не жартує вона? Але Дар’я Іванівна була збен­тежена і пояснила:

— У мене фікусу погано живеться. Може, тому що вікна виходять на північ, а може, я не вмію доглядати квіти і рослини.

Чого тільки не робила Дар’я Іванівна, щоб врятувати рослину. А вона тим часом гинула. Ось і вирішила вона: треба поставити горщик із тонким пагінцем і двома жалюгідними листочками поруч із розкішним сусідським фікусом. На­певне, енергетика цього красеня вдихне нове життя у рослину, що гине, адже вони рідні.

Ми погодилися — чому б не спробувати врятувати фікус.

На знак подяки Дар’я Іванівна протягла мені пакетик з фініками. Був кінець січня, і фініки прийшлись вчасно, вони нібито нагадували, що десь є Африка, батьківщина фінікової пальми, яка дає солодкі плоди. Шкода було навіть ви­кидати фінікові кістки. Одну з них я уткнув у землю, в горщик, який принесла сусідка.

Минув лютий, березень, а фікус-новоселець і не думав розвиватися. Добре, що хоч не засохнув, був немов у стані дрімоти.

Одного разу наприкінці квітня мама вигукнула:

—    Що за яскраво-зелена стріла вилізла з землі поруч з фікусом?

Я пригадав, як уткнув ще взимку фінікову кістку в горщик.

Добре, нехай собі ростуть в однім горщику і фінік, і фікус.

Уже в липні фікус Дар’ї Іванівни важко було впізнати. Він зміцнів, на ньому з’явилось нове листячко. Зміцніла й фінікова стрілка.

Ось ми і гадали: чи то енергія нашого фікуса-гіганта надала сили його побра­тиму, що вже гинув, чи то фініковий паросток зажадав жити. Взагалі вирішили так: фінік фікусу не суперник.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 5 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 21 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017