Вторник, 22 Август 2017, 11:10
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 5 клас Добавить сочинение

МІЙ улюблений письменник (твір-розповідь)

Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Хар­кова, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю ходити за свійською птицею — гусьми, курами, індиками, приношу свіжої тра­виці кроликам та козі Маньці.

Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому що передчував щось цікаве. Моя бабуся завжди розповідала щось незвичайне про диких качок, дроздів і взагалі про птахів.

Ми наблизилися до заростей очерету.

— А ось тепер дивись! — пошепки сказала вона. Спочатку я й не зрозумів, куди дивитися і що тут особливого. За заростями очерету — озерна гладінь. І раптом мій погляд вихопив групу лебедів. Вони повільно пливли по водяно­му дзеркалу.

— Це лебідь-шипун, — пояснила бабуся. — Мабуть, найкрасивіший з лебе­дів. їхні пари облаштовують свої гнізда в очереті. Тут у березні, у великих міс­цях гніздування, які облаштовані у недоступних очеретяних нетрях і з’являються дуже симпатичні пташенята. Ось вони.

— Де? — Я витягнув шию. — Та це ж каченя!

— Приїжджай восени і побачиш, якими вони красенями стануть. Либонь, чи­тав казку Андерсена «Бридке каченя»? — хитро примружила очі бабуся. Я щось непевно відповів. Звичайно, назву казки я чув, а от прочитати, мабуть, не встиг. Бабуся все зрозуміла і запевнила мене, що, коли я візьму у бібліотеці казки Ан­дерсена і прочитаю «Бридке каченя», все зрозумію і з нетерпінням чекатиму зустрічі з лебедями восени.

До осінньої подорожі до бабусі я, звичайно, уже знав зміст казок Андерсена, і не тільки «Бридке каченя» прочитав, а ще й «Стійкого олов’яного солдатика», «Сніжну королеву», «Русалоньку». В казці «Бридке каченя» я не знайшов опису птахів, яких побачив на власні очі. Молоді лебеді майже не відрізнялися від ро­дичів, лише пір’ячко темно-сіре. А ось дорослі лебеді... Граціозно зігнута шия, яскраво-оранжевий дзьоб, білосніжне оперення, яке, здавалось, випромінює світло. «Ось таким красенем стало і бридке каченя Андерсена», — подумав я.

Дома я сказав бабусі, що хочу щось прочитати про самого Андерсена. Вона відповіла мені, що це данський письменник, він писав не тільки казки, а й ві­рші, поеми, п’єси. У своїх казках він вчив доброти, порядності. Бабуся запро­понувала мені взяти у бібліотеці повість російського письменника К. Паустов- ського «Золота троянда». Розповіді про Андерсена він присвятив розділ, який називається «Нічний диліжанс».

Так я відкрив для себе не тільки Андерсена, а й Паустовського. Я із задово­ленням почав читати його оповідання і казки.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 5 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 30 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017