Вторник, 17 Октябрь 2017, 22:32
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 31
Гостей: 31
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 5 клас Добавить сочинение

Давай і ми залишимо згадку про себе (твір-діалог)

—     Привіт, Віталіку!

—     Привіт, Мишко!

—     Що це ти робиш?

—  Ти ж бачиш — лавку фарбую. Ледве умовив дідуся, щоб не втручався. Я вже дорослий і майже все можу робити сам.

—     Звісно. Дай і мені трішечки пофарбувати.

—     Знаєш, як тримати щітку?

—     Авжеж, не маленький.

—  Тримай. Слухай, Мишко, а давай ми зробимо щось значне, таке, щоб нас згадували.

—     Пропонуєш усі лавки пофарбувати? Фарби не вистачить.

—  Ні, я про інше. Бачиш ті два дерева — яблуню і сливу — що біля нашого під’їзду, у палісаднику?

—     То й що?

—  А те, що наші батьки дружили ще з дитячого садку. Разом у школі навча­лися, в одному класі. А коли закінчували школу, вирішили згадку про себе за­лишити. По весні купили саджанці і посадили. Хотіли спочатку дубки посади­ти, але їх відмовили. Мовляв, можуть загинути, дуб — рослина примхлива, а от садові дерева варто посадити. Ось і ростуть поруч яблуня і слива, не сваряться, і наші батьки досі дружать.

—     Насправді, такій дружбі позаздрити можна.

—  От я і кажу тобі. Давай насадимо свої дерева зараз. Ми в п’ятому класі. Побачимо, якими вони виростуть, коли школу закінчимо.

—     Згоден, Віталику. Які дерева садитимемо?

—     Купимо саджанці вишні. Вони так рясно цвітуть, такі красиві навесні.

—     Та ще й ягідками можна поласувати.

—     Авжеж!

—     Домовилися. Купуємо саджанці, посадимо у суботу.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 5 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 21 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017