Воскресенье, 20 Август 2017, 21:18
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 5 клас Добавить сочинение

Що розповіла маленька розбійниця (за казкою «Снігова Королева»)

З раннього дитинства мені подобалися жорстокі забави. Мені неважко було полоскотати ножем північного оленя. У мене жила добра сотня голубів. Здавалося, це свідчило про мою любов до птахів, але це було не так. Якось я схопила одного голуба і так трусонула, гцо він аж забив крильцями. Після цього я дуже довго смі­ялася. Я вважала таку поведінку нормальною. Адже я жила в оточенні придорож­ніх розбійників. Ватажком цих розбійників була моя рідна мати. Я гадаю, що вона мене по-своєму любила. Вона потурала моїм диким витівкам. Наприклад, я могла безкарно укусити її за вухо. Коли до рук розбійників потрапила моя однолітка, ді­вчинка Герда, і я побажала, щоб вона жила зі мною, матір також мені не відмови­ла. Герда виховувалася зовсім не так, як я. Саме спілкуючись з Гердою, я дізнала­ся, що таке любов, доброта, безкорисливість, жалість. Якщо північний олень мене боявся, то Герду він щиро полюбив. Скажу правду, я почала заздрити Герді. Чому голубі, олень люблять її, а не мене? Хоча, з інпіого боку, чому заздрити? Гер­да втратила свого друга Кая, якого полонила Снігова Королева. І Герда сумува­ла. А що доброго в тому, що людина сумує? Хіба цьому заздрять? Але я заздрила.

До зустрічі з Гердою я не знала, що таке любов і дружба, а ця дівчинка зна­ла. Вона вирупіила в небезпечні мандри, щоб врятувати цього хлопчиська. А я б так, мабуть, не змогла. А може, це не заздрість? Під впливом Герди я сама по­чала поступово відчувати співчуття та жаль. Я виріпіила допомогти Герді. Я її відпустила, хоча розлучатися з нею мені було важко, бо я прихилилася до неї. Я віддала їй оленя, щось з одягу, їжі.

Герда продовжила мандри, а я залишилася на самоті. Втім, поруч зі мною були мої голубі, мати-розбійниця. Щодня я бачила обличчя розбійників, але дивилася на них іншими очима. Може, це були очі Герди. Я почала розуміти, що на чужо­му нещасті свого не матимеш, що не можна жити за чужий кошт, що жорстокість нікого не втішає. Я вирішила почати нове життя. Потай від розбійників я сама ви­рушила мандрувати, щоб у міру своїх сил допомагати тим, хто потребуватиме моєї підтримки. Може, колись моя допомога знадобиться і моїй матері — я не відмов­лю їй. Зараз я почуваю себе іншою людиною. Може, і мені пощастить, як Герді, і я зустріну на своєму життєвому шляху справжнього друга.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 5 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 23 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017