Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:27
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 16
Гостей: 16
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

«А рідний край миліший» (діалог між батьком та вітром за поемою М. Вороного «Евшан-зілля»)

—  Ох, вільний вітре, не стоять у тебе на перешкоді ні гори, ні моря, ні степи, ні ліси, ні ворожі кордони. Ось і прийми прохання зі слізьми, принеси привітання від мене, половецького хана, гаряче любому синові, що знемагає в неволі у князя Володимира Мономаха. Полонив його князь під час походу, зачарувала Мономаха врода дитини. А я осиротів, ні день, ні ніч не приносять мені спокою, ніякі блага світу не в ЗМОЗІ замінити мені сина.

—  А ти, хане половецький, прислухайся до мене, до мого голосу. Може, я, ві­тер, доніс давно голос твого сина. Хіба ти не чуєш у моїх вільних співах розпо­відь, як живеться твоєму сину у князя Володимира? А живе ханський син у Києві, і оточує його князь шаною та розкішшю.

—    Хіба це можливо, щоб ханський син проміняв свободу на шану і розкіш?

—  А ти, хане, прислуховуйся до мого голосу, в ньому почуєш відповідь твого сина на питання про свободу. Синові твоєму живеться і безпечно, і вигідно. Але найсумніше те, що став він забувати рідний степ і почав чужі звичаї за рідні вважати.

—  Засмутив ти мене, вітре, засмутив. Що ж, допоможи тоді моєму гудцю діста­тися до Києва і відродити в душі мого сина любов до рідного краю. Я уважно слу­хатиму тебе, вітре, і дізнаюся, чи впорався мій посланець із ханським дорученням.

—  Не засмучуйся, хане, благополучно дістався до Києва гудець, три дні і три ночі знадобилося йому, щоб крадькома, мов злодію, дістатися твого сина. Однак не справили на хлопця улещування гудця. І тоді гудець вдарив по струнах.

—  Так, вітре, знаю я, що це талановитий музикант і співак. Напевне, немало розповів він моєму синові про лицарські походи своїх співвітчизників.

—  Прийми, хане, все, як воно є. Не справили враження пісні гудця, і не тому, що він погано старався, а тому, що син твій звик слухати інші пісні і піддані кня­зя Володимира — також люди талановиті. Тамошня земля співуча, і юний хан за­чарований чужими для тебе мотивами.

—    Та що ж таке, вітре! Невже все так безнадійно? Не побачу я свого сина більше?

—  Ні, побачиш, на щастя, не впадай у відчай. Твій посланець, коли побачив, що нічого не може вдіяти для того, щоб сколихнути в хлопцеві колишні почуття любові до Батьківщини, дістав з-за пазухи сповіточку з чарівним зіллям. І рап­том ніби став перед сином твоїм рідний вільний широкий степ. Юнак зрозумів,

 

що немає миліше за рідних шатрів нічого у світі, рідних людей, воленьки жаданої. Слухай, хане, його слова, які заглушили навіть мене, вітра:

Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати.

Ніж в землі чужій, ворожій В славі й шані пробувати!

Чекай на свого сина, половецький хане! Повертається він до тебе!..

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 57 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016