Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:04
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Про що я замислююсь, читаючи «Думку» Т. Г. Шевченка

Читаю «Думку» Тарасову, і мені здається, що стою я перед величезним жи­вописним полотном. Я бачу річку, яка впадає в синє море. Море, звісно, безбе­режне, за кольором цього моря можна уявити настрій Кобзаря. Він, як і море, сповнений тривоги. Море поглинає річку, і здається, разом із нею і разом із водя­ними потоками мчать у чорну безодню людські долі.

На уявленому живописному полотні я бачу цих людей. їх уособлює козак, який пішов світ за очі шукати свою долю. Я уявляю його зовнішність. Статна молода людина, обличчя худорляве, у темних очах туга. Адже у пошуках кращої долі він покинув батька, стареньку неньку, молоду дівчину. Мені уявляється, козак має сильні натруджені руки. Ця людина не цурається ніякої роботи, інакше вона не пішла б у далеку путь. Козак чудово уявляє собі, що на новому місці треба багато працювати. Тільки так він може заробити, щоб допомогти рідним, що залишилися у рідній сторонці. Шевченко підкреслює кілька разів, що море синє. Це не випад­ково, бо він нібито дає надію козакові на кращу долю, на світле майбутнє. І вод­ночас цей синій колір ніби підкреслює нестерпність життя козака, рідних і співвіт­чизників. Адже від гарного життя не тікають, не йдуть за тридев’ять земель шукати кращої долі. Шевченко прямо каже, що чекає на козака за морями, за долами:

На чужині не ті люде, —

Тяжко з ними жити!

І  справді, козак із часом починає розуміти, що на чужині ні з ким поплакати, ні з ким поговорити. І знову подальша розповідь викликає живописне полотно, на якому в уяві грає синє море. На березі моря сидить козак, який глибоко замис­лився. Нічого гарного у чужому краї не зустрів, його спіткало горе. На уявленому полотні ми бачимо журавлів, які ключами летять собі додому. Ця картина ще біль­ше підкреслює горе бідолахи-козака. Мине трохи часу, і журавлі досягнуть рідної землі, а козак, мабуть, із часом згине на чужині: «шляхи биті заросли тернами».

Мене не дивує, що з цього вірша можна писати картину. Тарас Шевченко був сам геніальним художником. У його творчому спадку не тільки поетичні шедеври, а й твори, написані олівцем та пензлем.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 47 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016