Воскресенье, 11 Декабрь 2016, 11:55
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 65
Гостей: 65
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Варіація на тему байки Л. Глібова

Зима. У місті панують граки та ворони. Людей вони не лякаються, походжають туди-сюди спокійно дворами, іноді, сидячи на гілках дерев, що ростуть біля бу­динків, заглядають у вікна квартир. Я виходжу, виношу їм шматочки хліба, виби­раю якнайширший пеньок, зчищаю з нього сніг, розкладаю на заледенілому зрізі, як на столі, шматочки хліба і відступаю. Здається, що птах і не збирається при­гощатися. Але ось перша ворона схопила шматочок і тоді до годівниці кинулася ціла зграя забіякуватих, зухвалих птахів.

Одного разу мама зрізала шкірку з сиру і запропонувала винести воронам. Побачивши на гілці клена птаха, що настовбурчився, я поклав обрізки сиру на ближчу до дерева лавку. Стою і чекаю, ворона сидить і теж чекає. Я зрозумів: мені треба відійти. Я відійшов. Ворона злетіла, схопила ласощі і знову усілася на гіл­ці. Точнісінько, як у відомій байці. Але, на відміну від байкової, реальну ворону ніхто й не думав спокушати. Проте сир вона упустила від жадібності. Річ у тому, що на лавці залишився ще один обрізочок сиру. До нього попрямувала інша во­рона. Звісно, моя знайома не могла примиритися з таким нахабним вчинком: не твоє — не чіпай! Вона грізно каркнула на суперницю і втратила те, що було у її дзьобі. Щоправда, каркнувши, ворона не розгубилася, за лічені секунди вона під­няла з насту загублений сир і полетіла геть від гріха подалі. Полетіла із сиром і її суперниця. Я повернувся додому і розповів мамі про те, що сталося.

Назавтра я йшов до школи. День був похмурий, зривався сніжок. Раптом над моєю головою пролунало різке каркання. Я зупинився і подивився вгору. На гіл­ці невисокої берези я побачив ворону. Зрозумівши, що вона привернула мою ува­гу, ворона каркнула ще раз. Може, це була вже не моя знайома ворона, але мені чомусь хотілося, щоб це була саме вона. Чи то просила ще гостинця, чи дякувала мені. Я подумав: «Ніколи не будь жадібним, бо загубиш навіть ту крихту, що маєш».

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 33 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016