Суббота, 03 Декабрь 2016, 21:46
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 22
Гостей: 22
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Походження жанру байки в світовій літературі

Беру в районній бібліотеці книгу: Езоп. «Байки». Відкриваю й дивуюся: це ж Крилов написав цю байку! І цю, і цю. Тільки в криловського Крука у дзьобі був сир, а не шмат м’яса!

Багато мистецтв народилося в Давній Греції, серед них і мистецтво розпо­відати повчальні філософські притчі. Ні, не те щоб це мистецтво вперше у сві­ті придумали саме давні греки. Гадаю, цивілізації Сходу — китайська, індійська, арабська — теж його знали й любили. Згадаймо лише «Панчатантру». Але то дещо інше, а жанр літературної західноєвропейської байки прийшов до нас із Греції. Разом із багатьма сюжетами.

Ці сюжети зазвичай мандрують світом, тому й називаються мандрівними. До­сить дивно, на мій погляд, що за дві тисячі років європейські байкарі додали до езопового спадку так мало свого (та й те часто ґрунтується на фольклорних анек­дотах). Чи це повага до традиції, чи так вже важко придумати власну тему? Мені здається, не в цьому річ. Адже є в Крилова цикл повністю самобутніх байок. Пре­красних патріотичних байок, присвячених Вітчизняній війні — «Вовк на псарні» тощо. Є в нашого співвітчизника Григорія Савича Сковороди збірка «Байки Хар­ківські», теж абсолютно «своя».

Взагалі байки — жанр напівфольклорний. Таким він був при Езопі (цілком можливо, що Езоп просто переказував народні сюжети). Таким він був при Ла- фонтені. Крилові, Глібові. Кожен народ має свою байкарську традицію, у байках на один мандрівний сюжет можуть бути різні відтінки настрою, різні герої. Та, не­зважаючи на це, суть жанру впродовж століть майже не змінилася. Байка завжди була повчальною. Байка завжди наголошувала на вадах суспільства і людського характеру, висміюючи їх. Не змінився й художній прийом, за допомогою якого байкарі піднімали ці вади на списи.

Підручники зазвичай наголошують на тому, що алегорія в байках викорис­товувалася для приховання обличчя істинного «героя» — порочної людини — під маскою. Та насправді, я вважаю, нічого вона ні від кого не приховувала і не при­ховує. Для таких тонкощів алегорія — занадто прозорий художній засіб. Вико­ристовуючи алегорію та її старшу сестру, езопову мову, автор байкн намагався показати проблему в найкомічнішому світлі. Адже людські стосунки, перенесені на тваринний чи рослинний світ, виглядатимуть щонайменше дивно, неприрод­но. Чи винні тварини, що вони хижі, чи можуть вони якось контролювати свої дії? Ні. А от людина — може. Цей прийом сприймається як натяк, як запрошення придивитись до оточуючих і до самого себе.

Чи винні тварини й рослини, що людина впродовж століть приписувала їм якості й риси з власного арсеналу? Чому Крук — дурний. Дуб — мудрий. Жаба — пихата? Ми читаємо байки Езопа, Федра, Лафонтена, і перед нашими очима про­ходить дивовижна низка образів. Якимось чином ці образи ведуть нас у прадавні часи, коли ще не було жодних байок, були тільки первісні вірування. Ці вірування й «нагородили» нас такими тваринами-символами, і ці символи мандрують крізь нашу культуру впродовж тисячоліть.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 81 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016