Суббота, 03 Декабрь 2016, 21:44
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 25
Гостей: 25
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Доброта й жертовність криловського сміху

Мистецтво можна назвати обличчям і душею народу. Воно змінюється ра­зом із народом. Усі ми знаємо, що в дитинстві мають закладатися в людську душу найголовніші цінності. Якщо цього не відбувається, то навряд чи колись ця людина пізнає щастя, насолоджуючись прекрасною музикою чи картина­ми, книгами, поезією. Якось від одного водія я почув таке: «У мене в автобусі хтось папку з паперами забув. Я думав, там щось важливе, відкриваю — а в ній вірші...» Це нагадало мені байку Крилова «Півень та Перлина». Але, як то ка­жуть, кожному своє щастя. Навіщо голодному перли, які не з’їси? Навіщо вір­ші вбогому духом?

Смішно, що все це ми знаємо змалку, та за довгі роки якось забуваємо. За­буваємо добрий іронічний віршований сміх дідуся Крилова. Призвичаюємось до буденної прози.

Але поезія часто проникає в наше життя непрохано. Коли розмовляємо, ми оживляємо своє мовлення афоризмами. І навіть не замислюємося, а хто вперше сказав ту фразу, яку ми щойно відтворили. Чи намагаємося пригадати і, так і не спромігшись, приписуємо все народній творчості: приказка, фразеологізм, каже­мо ми.

І в цьому важливий здобуток криловської поезії. Фольклор часто входить у літературу, а от література у фольклор... «Рильце в пушку», «А Васька слухає та їсть», «У сильного безсилий винен завсігди» — ці вирази з байок І. А. Крилова ві­домі кожному, але є люди, які не назвуть їхнього автора одразу. І це свідчить не тільки про їхню неосвіченість. Це також свідчить про те, що культура просочуєть­ся в наше життя, який би опір ми цьому не чинили.

Звичайно, твори Крилова не можна назвати стовідсотковою поезією, це суперечить суті байки і суті поезії. Криловське віршування дуже своєрідне, воно нагадує розмовну мову і не вкладається в рівні стовпці рядків. Щось у ньому про­глядає дуже рідне, душевно близьке: доброта іронії, м’якість характеру. Є також якась жертовність: коли читаєш, розумієш, що автор сміється не тільки з персо­нажа, а і з себе. Розумієш, що ти й сам недалеко відійшов від героя. І ця немовби причетність до дії спонукає замислитись над собою.

Тому хоча сюжети байок часто належать до світової культури, в них відчува­ється щось, що робить Крилова не простим перекладачем, а творцем. Наприклад, байка «Вовк і Ягня», що від початку належала Езопові, в переробці Крилова втра­тила сухий повчальний тон. Навпаки, характери ожили. На їхньому тлі байка Езо- па виглядає досить блідо. Але кожному овочу свій час. Людство постійно рухаєть­ся своїм шляхом і бере із собою найнеобхідніше, найцінніше. І до цього вантажу, на щастя, належить не тільки кривава пам’ять історії, а й культура, мистецтво.

...А ще кажуть, що сміх подовжує життя. На наше щастя.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 47 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016