Воскресенье, 04 Декабрь 2016, 16:19
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 86
Гостей: 86
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Мистецтво. Кому воно потрібне й навіщо (за твором А. П. Чехова «Товстий і тонкий»)

«Тільки тоді людина стане кращою, коли ви покажете їй, якою вона є», — так у позаминулому сторіччі А. П. Чехов висловив свій погляд на завдання літерату­ри, театру, мистецтва взагалі. А яка вона є, та людина? Якщо думки її ниці, а сер­це закрите для щирості й дружби, для краси світу, то чи існує взагалі щось здатне змусити її замислитись над собою? А тоді, навіщо мистецтво? Навіщо література? Пам’ятаєте, яке прізвисько здобув собі товстий у гімназії? Так, Герострат. Книгу цигаркою пропалив.

А тонкий — Ефіальт, тобто ябеда, ренегат. Якщо згадати, що дрібне чиновни­цтво в Росії часто ябедами й називали, то гімназійне прізвисько плавно перетво­рюється на професію. Про його стосунки з літературою, щоправда, Чехов нам ні­чого не каже, але нам важко уявити собі тонкого, що захоплюється Достоєвським чи Гоголем, Ахматовою чи Маяковським... Товстий і тонкий — антоніми, але за суттю своєю обидва вони одним миром мазані, одним єлеєм.

А якщо ми поспостерігаємо за поведінкою тонкого-молодшого, ми дійдемо ще одного невтішного висновку, «я вже до таємного дослужився... Дві звізди маю...» — сказав товстий. «Нафана'іл витягся струнко і застебнув усі ґудзички сво­го мундира». «Нафана'іл шаркнув ногою і впустив картуза».

Моральні вади переходять спадково від покоління до покоління чи завдяки вихованню, чи генетично. Останнє малоймовірно, але також можливо. А чому б ні? Плазуни не в один день навчились плазувати, перед тим вони, тобто їхні да­лекі предки, плавали...

Справжні людські стосунки замінюються табелем про ранги. Від тіла залиша­ється лиш кістяк, а про що з кістяком поговориш? І як би не заслужив товстий своє таємнорадництво та «дві звізди», чесно чи іншим шляхом, він відвертає об­личчя і ледве простягає руку на прощання. Таке самоприниження, плазування його приголомшує; можливо, це навіть змусить його замислитись над нормами поведінки, прийнятими в сучасному йому суспільстві. А що стосується тонкого та його родини, то вони щасливі: не кожен день зустрічаєш таємного радника, з яким отак тісно, на коротку ногу знайомий. Це може стати у пригоді. А поки що треба підлабузнитись, виявити готовність... Логічно?

...Я спеціально не називаю імена героїв, хоча в оповіданні вони вказані. Річ у тім, що ці імена, власне, не мають значення. Просто дуже багато людей мож­на підставити на місце товстого й тонкого, а схема розмови не зміниться... Дуже багато людей, чиї думки та інтереси майже не підносяться над їхніми матеріаль­ними потребами. Не тільки Чехов висміював цю приземленість, а що змінилося?

Тепер повторимо запитання: чи здатне мистецтво пробудити такі душі, зроби­ти їх більш чутливими до краси? Чи потрібна вона людям, у яких, образно кажу­чи, відсутній орган, відповідальний за її сприйняття? А тому вираз Чехова, наве­дений на початку твору, на жаль, здається мені чи не утопічним...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 31 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016