Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:28
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 17
Гостей: 17
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Іжачкова суниця (твір-оповідання з власного досвіду)

Під час літніх канікул я відпочивала у маминої сестри — тітки Дар’ї. Вона пра­цює ветеринарним лікарем у місцевому сільгосппідприємстві. Її чоловік, дядько Єгор, — електрик на фермі. Вони мешкають у красивому будинку із цегли. Бу­динок садибного типу, газифікований, укритий металочерепицею темно-зеленого кольору. Сад, молодий, красивий, оточує будинок. У власному підсобному гос­подарстві багато курей, двоє поросят, забіякуватий півень Митрофан. Допомага­ють поратись батькам мої племінники — онуки тітки, восьмирічні Сєва і Пилип. У перший день мого приїзду вони побували зі мною на ставку, показали центр села, свою школу, стадіон, де, щоправда, трибун немає, але футбольні пристрасті, як розповіли мені хлоп’ята, вирують. А ще вони розповіли, що в лісі багато су­ниць, але знайти ягідні місця дуже важко.

Назавтра після сніданку всі розійшлися у своїх справах. Сєва з Пилипом за­лишилися доглядати за домашнім господарством, а я зі сільськими хлопцями та дівчатками пішла у ліс.

Ліс майже підступає до села, його можна бачити з тітчиного подвір’я. День обіцяв бути спекотним. Ліс зустрів нас прохолодою. Ми несли із собою малень­кі козубці — їх із лози плете дід Остап, сільський умілець. Кожен сподівався, що йому пощастить. Може, в цей козубець і гриб потрапить, а щодо суниць... Тільки позітхали — де ж їх узяти?..

Хлопці попрямували стежкою, а я забарилася: побачила у траві щось незвичай­не. Нахилившись, зрозуміла: та це ж їжачок! Такий гарнесенький! Він, відчувши мою присутність, згорнувся у клубок і завмер. Я узяла прутик і доторкнулася до їжачка. Тим самим налякала його ще більше, він несподівано розгорнувся і стрімко побіг у густу траву. Я пішла слідом, але незабаром і думати перестала про їжачка. Переді мною було справжнісіньке диво — світло-зелена галявина, залита сонцем. Її оточували кущі ліщини. Величезні дерева, наче вартові галявини, шуміти неподалік листям, цвіти жовті квіти. І раптом у різнотрав’ї я побачила яскраво-червону кра­пельку, потім ще, ще... Це були суниці! їжачок вивів мене на суничну галявинку. Я почала класти одну ягідку у рот, другу — у козубець. Ягід набралося достатньо. Я озирнулася: а де ж їжачок? Хто мене звідси виведе? А де хлопці? Може, й вони мене шукають? Я прислухалася і почула, що мене кличуть. Я відгукнулася, і незаба­ром хлопці були у захваті, розглядаючи мої суниці. Вони показали свої знахідки.

Увечері ми утрьох — я, Пилип і Сєва — ласували суницями. їхні батьки трош­ки скуштували і відмовилися:

— їжте, любі, вам потрібні вітаміни.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (24 Май 2016) | Просмотров: 57 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016