Среда, 07 Декабрь 2016, 10:35
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 33
Гостей: 33
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Люди для Льоньки друзі чи вороги? (За повістю в. Близнеця «Звук павутинки»)

Читаючи тво^и В. Близнеця, безумовно, переконуєшся, що він був дитячим письменником. Його герої вміють мріяти, бачити навколишній світ і розуміти його. Таким постає перед нами головний герой повісті «Звук павутинкн» Льонька. Він чує звук павутинки, оберігає разом зі срібним чоловічком Вишневі Пушинкн від піратів; воює з Сопухою... Він — чаклун, бо вміє створювати крилаті дерева. Вони народжуються з димаря і мандрують над балкою. Льонька — мрійник, бо знає, що десь далеко є ліс з голубих осокорів, море та його пароплав.

У хлопчика немає друзів, таких однолітків, як він. Тому й шукає їх серед приро­ди, окремих предметів та явищ. Так, блукаючи садом, Льонька інколи іде до річки. Коли довго дивитись у воду, то із тремтливого дна випливають двоє облич, то його друзі — Адам і Ніна. Кожного з них герой уявляє по своєму: Адам — величезний, не­мов козацька могила, а Ніна — тонка, прозора, бринить, як звук павутинки на вітрі.

Льонька вміє дружити як із фантастичними істотами, так і з живими твари­нами та людьми. Але люди в його житті інколи відіграють трагічну роль. Одним із сусідів хлопчика є старий мисливець Глина. Це якийсь дивний чоловік: вдень, коли люди роблять, він спить, а вночі — товчеться. Саме він одного вечора і вбив Льонькіного товариша — собаку Рекса. Тварина була ученою і вміла смішити лю­дей. Льонька бачить його і дружить з ним навіть після смерті. Матір не розуміє сина, він дивує її своїми словами: «...пес живий для мене, живий і все!»

Але в житті Льоньки все ж таки з’явився друг. Це був тонкий і дуже худий чо­ловік, який просвічувався на сонці і здавався безтілесним. Звали його Адамом, він — безнадійно хворий, приїхав з міста до баби Сірохи. Здається, між ними не­має ніякої вікової різниці. Бо Адам не втратив дитячої здатності бачити й розуміти навколишній світ. Він назвав Льоньку лендом — капітаном третього рангу. Роз­повів йому як зробити штучне сонце, щоб воно світило сильніше за справжнє. На жаль, ця дружба була недовгою, але від неї було багато користі для Льоньки. На уявній карті світу з’явилася нова річка Лопотиха, на ній загата. Невдовзі хлопець отримав дивну посилку, а у ній «...зелені й стиглі шишки, пузатенькі жолуді, що скидались на засмаглих дядьків, ...товстий шматок соснової кори, ...велике сіре перо — журавлине або лелечине...» Для чого це і від кого? Адже всіх цих речей не буває у рідному степовому селі малого Льоньки. Цю загадку зуміла відгадати подруга ленда, дівчинка Ніна, припливла до нього на крилатому кораблику. Але чи була вона, чи хлопчик її вгадав? Хто знає! Безумовно, всі герої твору — добрі, мрійливі й дуже відповідальні. Давайте візьмемо для себе все те найкраще, що мали вони у душах і серцях!

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (24 Май 2016) | Просмотров: 41 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016