Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:36
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Загадка Езопа

За переказами, основоположником байки вважається давньогрецький мудрець Езоп, який жив у VI столітті до н. е. Жодних достовірних свідчень про нього не­має. Зате існує багато легенд про життя цього мудрого співця.

Давні греки вимовляли його ім’я інакше — Айсопос. За легендами, він був рабом-невільником, не греком, а чужоземцем — фракійцем чи фрігійцем. Леген­дою створено і зовнішність Езопа: бородатий чоловік з великою головою, з дов­гим носом. Ходив, важко перевалюючись, адже був кульгавий, мав велике черево, а на спині горб.

Давня Греція — рабовласницька держава. Рабами там були цілі покоління. Езоп-невільник був розумніший, талановитіший за своїх хазяїв, але заявити про свої людські права він міг лише посередництвом байки. У своїх творах Езоп ви­сміював жадібність, дурість, зарозумілість, брехливість і багато інших людських вад. Здавна його твори приваблювали людей своєю мудрістю. Та й у житті він ди­вував своїми мудрими вчинками і висловами.

Збереглася легенда про випадок із життя Езопа. Хазяїн послав його у справах, а дорогою мудреця зустрів суддя.

—    Куди ти йдеш? — суворо запитав суддя.

—    Не знаю, — відповів Езоп.

Ця відповідь здалася підозрілою, і суддя наказав відвести Езопа до в’язниці.

—  Я ж сказав щиру правду, — запевняв Езоп. — Звідки мені було знати, що я потраплю до в’язниці.

Суддя змушений був відпустити мудреця.

в іншій легенді розповідається, що якось Езоп прибув у Дельфи. Там у сво­їх виступах байкар дорікав дельфійцям за те, що вони не сіють, не жнуть, живуть дармоїдами, харчуються за рахунок жертв, які приносять Аполлонові з усієї Греції. Ображені жерці храму, де Езоп ночував, підкинули йому золоту чашу, звинувати­ли у крадіжці і вирішили скинути зі скелі. Та навіть перед такою страшною смертю Езоп розповів дельфійцям байіо^ про те, як один селянин вирішив хоч на старості літ побувати у великому місті. Його дорослі сини запрягли у візок не коня, а ослів, які самі знали дорогу до міста. У дорозі селянина застала негода і ніч, осли заблу­кали і завезли старого на край урвища. «Владико Зевсе, — заволав селянин, — за що мені така зла доля? Добре ще б від коня, а то від паршивих ослів!»

Свою останню байку Езоп закінчив словами, що йому прикро від того, що приймає смерть не від рук гідних людей, а від негідних віслюків.

Мабуть, ми вже ніколи не дізнаємось, як насправді жив Езоп, який вигляд мав. Але нам достеменно відомо, що він був людиною мудрою, доброю і гордою. Про це найкраще говорять близько 650 байок, які він написав і залишив у спа­док нащадкам.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (24 Май 2016) | Просмотров: 128 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016