Пятница, 09 Декабрь 2016, 05:45
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

«У СИЛЬНОГО безсилий винен завсігди...» (за байкою І. Крилова «Вовк і Ягня»)

Уявіть собі спекотний полудень. Біля струмка — Ягня. Тількн-но воно на­хилилося, щоб водички напитися, як чує грізний голос. Озирнулося бідолаш­не — Вовк стоїть та й каже: «Як, нахабо, смієш ти мутити потік цей прохолодний мій, напій піском бруднити?..» Серденько у Ягняти затріпотіло. Подивився він довкола — нікого поблизу. Виходить, допомоги чекати нізвідки. А Вовк страш­ний. Ягня те, може, попереджали дорослі досвідчені знайомі, що зустрічі з Вов­ком небезпечні, але воно було необачним і тепер потрапило у скрутне становище. Жах ішов від Вовка. Велика голова, міцні лапи — такий якщо вдарить, то вмить уб’є. Ягня вчили бути чемним, винятково ввічливим з усіма — хай хто зустрінеть­ся, відповідати треба так, щоб не розгнівати. Воно ще не знає, який підступний Вовк і що ввічливість лише дратує його. Вовк — господар, якщо він щось захо­че — обов’язково отримає.

Здавалося, Ягня наводило важливі аргументи на свою користь:

...воду в ручаю

Від світлості я нижче кроків на сто п’ю...

Але Вовку виправдання не потрібні. Річ не у воді, яку нібито скаламутило Ягня, а в бажанні Вовка поласувати цим самим Ягнятком. Вовк відмінно мас­кує свої наміри. Не було ще випадку, щоб жертва уникла Вовка, пішла від ньо­го. Вовк почав пригадувати, як позаминулого літа Ягня йому надто грубо відпо­відало. Коли Ягня зауважило, що то було не воно: «нема мені ще й року зроду». Вовк заперечив, він пригадав і кума, і свата, яких, як виявилося, у ягняти теж не було. І про пастухів, і про їхніх псів, що хотіли б його. Вовка, знищити. Ягня ні­чого не знало. Та хіба ж це мало якесь значення? Вовк, лишень побачив Ягня, вже знав, чого він від нього хоче, а хотів він його з’їсти. Врешті-решт терпець Вовкові урвався, йому набридло сперечатися і розігрувати справедливий гнів, і він сказав: «Ти винне тим уже, що хочу, бач, я їсти».

Сильний у байках завжди нахабніший від того, хто слабший. Неможливо до­стукатися до серця нахаби. Це у казках добро перемагає зло, і у казках на допо­могу прийдуть чарівні сили. Байка наближена до життя, де кожен сам по собі. І з Вовком навряд чи хтось захотів би мати справу. Кому потрібне беззахисне Ягня, якого Вовк врешті-решт «поволік у темний ліс»?

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 42 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016