Пятница, 09 Декабрь 2016, 11:41
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 23
Гостей: 23
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Як мало людині потрібно для щастя (за повістю Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі»)

Припустімо, ми нічого не знаємо про Скруджа, окрім того, що він іде до «тоск­ної харчевні», де їсть «свій тоскний обід», а потім повертається у самотню осе­лю, де «похмура анфітада кімнат займала частину невисокого понурого будинку в глибині подвір’я. А на подвір’ї темно, хоч в око стрель... і на всьому лежав такий товстий шар інею, що здавалося, там засів сам лихий дух негоди, заглиблений у якісь свої тяжкі роздз^и».

Яких із цього доходимо висновків? Скрудж — людина глибоко нещасна, в житті він не досяг успіхів, може, перебивається з хліба на воду. Так? Нічого подібного! Скрудж — людина великого достатку, він, кажучи сучасною мовою, роботодавець, від нього в буквальному розумінні слова залежить життя і благо­получчя багатьох сімей. За багатством з ним лише деякі мешканці містечка мо­жуть зрівнятися. В чому ж причина його нікчемного особистого життя? Відповідь на це запитання дає Дух Джейкоба Марлі, компаньйона Скруджа, який сам дбав про прибуток і не спрямовував свої зусилля на милосердя і щедрість. У гонитві за прибутком Скрудж втратив і дівчину, яка кохала його, і друзів, і своє добре ім’я і навіть віддалив від себе рідних та близьких. Ось звідки порожнеча в душі і невпо­рядкованість в особистому житті цієї людини.

Але для Скруджа ще не все втрачено. Про це і повідомляє йому Дух Джейко­ба Марлі.

Дух Минулого повертає Скруджа в безхмарне дитинство. Він бачить своїх то­варишів, які мчать повз нього, бачить милі серцю картини минулого, і Дух помі­чає зміни на обличчі Скруджа. На щоці цієї людини блищить сльоза? Може таке бути? Чому на якусь мить Скрудж відчув щастя, подумки перенісшись у дитинство? Тому що тоді його супутниками не були ні брехня, ні гонитва за наживою, ні чер­ствість і байдужість. А була любов, бо в дитинстві ми завжди відчуваємо, що всі нас люблять, не треба ні за що боротися. Ми знаходимося під надійним захистом сво­го рідного дому, нас супроводжують радість, безтурботність, ми й самі переповнені добротою до оточуючих. І коли ця доброта з часом покинула Скруджа, оскільки він подорослішав, тоді він втратив і щастя, і душевний спокій. А крім золота, придбав тугу, невпорядкованість, озлобленість навколишнього світу. Ніколи йому не було так гарно, як у дитинстві, може, навіть і голодному. Виходить, Скруджу треба знову подружитися з добротою. Недаремно Скрудж, згадуючи минуле, промовляє врешті- решт, що добро настільки велике, що воно варте цілого багатства.

Зрозуміло тепер, що потрібно для того, аби бути щасливим?

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 30 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016