Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:51
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 36
Гостей: 36
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Уроки Духів (за повістю Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі»)

Кожен із нас під Новий рік мріє почати нове життя. В цьому житті не буде помилок, неприємностей. У ньому ми будемо іншими: доброзичливими, спокій­ними, чесними, справедливими, житимемо за християнською мораллю. І що важ­ливо: мріючи про майбутнє, мимоволі вимовляємо слово «добро». А ось Скрудж таких обіцянок собі не давав і про добре ставлення до людей почав замислювати­ся після відвідування його Духами. Саме вони. Духи Різдва, дали йому уроки доб­роти і милосердя.

Дух Минулого переносить Скруджа в дитинство. Він бачить себе у класній кімнаті, «вбогого, всіма забутого хлопчика, яким він був колись». Скруджу дуже шкода себе. Дивлячись на себе, маленького, безпорадного, Скрудж-дорослий пла­че і пригадує, як у його теперішньому житті, вчора, до його дверей підійшов хлоп­чик колядувати, а він його прогнав. Пригадуючи це, Скрудж каже Духові: «Я хотів би дати йому що-небудь — тільки й усього». Скрудж уже почав розуміти, що тим самим він і себе зробить трішечки щасливим.

Це був перший урок — урок доброти.

А ось і другий урок. Скрудж за допомогою Духа бачить себе дорослішим і теж покинутим. Але ось в його кімнату вбігає сестра і повідомляє: батько дозволив, щоб брат на святках був з ними, разом з родиною, і назавжди залишився у рідній оселі. Дух нагадує, що маленька Фан дуже любила Скруджа, здавалося, він мав би бути вдячним сестрі, котра мала таке велике, чуйне серце. А що було насправді? Сестра померла молодою заміжньою жінкою, у неї залишився син, небіж Скру­джа. На знак вдячності сестрі і на пам’ять про неї Скрудж мав піклуватися про не­божа. Коли той запросив дядечка до них на Різдво, він грубо відштовхнув його від себе. При цьому ще недобрим словом відгукнувся про свого клерка Боба Крачита: «Мій клерк, нікчема з платнею п’ятнадцять шилінгів на тиждень, має дружину з дітьми на шиї, а й собі туди ж, розводиться про “веселе Різдво”».

Зараз, пригадуючи про все, Скрудж переживає глибокий душевний біль, він намагається виправити помилки минулого. Він надсилає своєму підлеглому різд­вяну індичку, підвищує йому платню. Він приходить на Різдво до небожа. «За п’ять хвилин Скрудж уже почувався тут, як у себе вдома. Такого щирого прийо­му він не мав зроду... І яка ж то була чудова вечірка! Яка чудова одностайність у всьому! Яке чудове щастя!»

Це був урок повернення Скруджа до людей. Урок щирої любові до них, урок справжнього щастя, коли ти відчуваєш, що комусь потрібен. Він уперше за бага­то років побував на церковній відправі, а потім гуляв вулицями міста. Він досі не здогадувався, що якась там прогулянка може дати стільки щастя.

Скрудж обіцяв Духам змінитися і слова свого дотримав.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (17 Октябрь 2016) | Просмотров: 37 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016