Вторник, 12 Декабрь 2017, 02:51
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

Осінь у моєму місті (твір-опис)

я люблю осінь. Рано-Вранці я виводжу на прогулянку свою вівчарку Джері. Ми неквапно йдемо безлюдною вулицею до скверу. Повітря насичено ароматом опалого листя, запахом багаття, що тліло усю ніч. Я ловлю очами лист, що падає, намагаюсь його спіймати, але не встигаю. Він повільно опускається до моїх ніг. Джері жваво бігає поміж деревами і, підбігши до спаленого листя, що тліє, загріба лапою, а потім, повернувшись до мене, скиглить, наче хоче щось мені нагадати.

У мене багато спогадів, пов’язаних з вогнищем. Восени ми з друзями полюб­ляємо розкладати багаття. У нас є улюблений куточок. Цей сквер закінчується невеликим урвищем. Під ним тече вузька неглибока річка, яка схожа на стру­мок, що розлився. Один берег у неї розлогий, а другий — стрімкий. Саме на цьому березі ми й розкладаємо багаття. Вибрали це місце не випадково: воно знаходиться далеченько від житла і людей, що гуляють у сквері. Дим від вогни­ща не завдає нікому шкоди. Ми заздалегідь збираємо сухий хмиз, листя, кашта­ни і жолуді теж, але про каштани розповім пізніше. Багаття розпалюємо, коли темнішає. Гостро пахне річкою, сирою землею, але особливо приємний дерев­ний запах листя, що лежить купою на землі. Ось полум’я вогнища набирає сили, ми сидимо півколом і, наче зачаровані, дивимось на полум’я. Точаться нескін­ченні розмови: хтось розповідає про шкільні історії, пригадує літо, як весело від­почивали, де були, що робили. Десь далеко затишно світяться вікна будинків, навколо нас густа темрява. Іскри від багаття, наче зірочки, летять кудись угору.

Може, наше вогнище над річкою, наче маячок? Може, його хтось бачить і за­здрить нам? Ми починаємо кидати у вогонь жолуді і каштани. Це викликає по­жвавлення. Каштани з тріскотом лопаються, підстрибують, а ми сміємося.

Димок піднімається вгору, але він здається коротким, тому що нас огорну­ла темрява. Він ніби застряє в гілках старої горобини, що росте неподалік. Ве­чірній відпочинок біля багаття я люблю згадувати під час ранкової прогулянки з собакою.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 343 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017