Пятница, 09 Декабрь 2016, 15:27
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 36
Гостей: 36
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

«Лихоліття - пробний камінь доблесті» (Сенека). (За оповіданням М. Шолохова «Доля людини»)

Античний філософ Сенека сказав: «Лихоліття — пробний камінь доблесті». Андрій Соколов, герой оповідання М. Шолохова «Доля людини», був випробу­ваний тим лихоліттям. Герой так говорить про себе: «На те ти й мужчина, на те ти й солдат, щоб усе витерпіти й перетерпіти, коли тебе на це лиха година по­кликала...»

А лихих годин у житті Андрія Соколова було так багато, що інколи дивуєшся з того, що у нього ще збереглося бажання жити і любити.

Після щасливих років мирного життя, коли була робота, родина, діти, довело­ся йти на фронт захищати своє право на щасливе життя. Початок війни був справ­жнім випробуванням для всіх, але на долю Андрія випав ще й полон. Смерть дру­зів, знущання, спроби втечі, голод... Але найстрашнішим в його житті став епізод,

 

коли його викликали до коменданта концтабору. Найважливішим для Андрія в цій ситуації стало будь-що не втратити самовладання і людської гідності. Він хо­тів глянути в очі смерті «без страху, як належить солдатові, аби вороги не поба­чили в останню мою хвилину, що мені з життям розлучатись усе-таки важко...». Тому на пропозицію випити за перемогу німецької армії Соколов з гідністю від­повів: «Щоб я, російський солдат, та пив за перемогу німецької зброї?!.. Дякую за вгощення, але я непитущий...» «Хоч я з голоду пропадаю, але давитися їхньою подачкою не збираюсь...» «У мене є своя, російська гідність і гордість... і скотини вони з мене не зробили, хоч як старалися». Ось вона, справжня сила духу! Навіть фашист відчув повагу до Андрія. Ненависть до ворогів та бажання бити їх зі збро­єю в руках допомогли солдату вижити і навіть втекти з полону.

Але не всі ще випробування долі зазнав Андрій. Солдат отримує звістку про загибель коханої дружини та двох доньок. Єдина надія — син Анатолій, офіцер радянської армії — гине від пострілу снайпера в останній день війни. Але й це не зламало цю людину! Не вмерла людяність у душі Андрія Соколова. Він знаходить у собі сили не просто вижйти, а зберегти живою душу, підтримує у собі здатність відгукуватися на біду іншої людини: зігріває батьківською любов’ю серце дитини, що втратила на війні батьків.

Як вдалося російському солдату вистояти і залишитися людиною? Відповідь, мабуть, має бути такою: він зумів вистояти і залишитися людиною, бо бився за рідну землю, свою домівку і Свою родину; солдат був готовий пожертвувати своїм життям заради своїх товаришів; був переконаний, що справжній чоловік мусить здолати всі труднощі і перешкоди; у нелюдських умовах концентраційного табору Андрій зберіг людську гідність і самоповагу; цінував мужність, сміливість і честь вище, ніж фізичне життя.

Ось чому проста людина, солдат Андрій Соколов зберіг живу і чутливу душу: віддав свою нерозтрачену батьківську любов і ніжність самотньому хлопчикові і продовжив жити.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (15 Май 2016) | Просмотров: 34 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016