Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:37
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 33
Гостей: 33
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Жипя - театр? (Твір-роздум)

Мені не подобається вислів про те, що життя — це театр. Так, цей афоризм недарма набув такої популярності й «протримався» кілька сотень років, мабуть, протримається ще стільки ж. Але особисто мені він не подобається.

Життя насправді не схоже на театр. Хоча всі ми виконуємо різні ролі, зміню­ємо їх. Починаючи від того, що виступаємо в ролі друга, учня, брата, сина тощо, закінчуючи тим, що будуємо стосунки з людьми та навколишнім світом. Проте світ від того не стає театром — на жаль! На жаль, бо страждання у світі справжні. Бо не можна спуститися зі сцени і «вийти з ролі», не можна посваритися з режи­сером і випросити собі інакшу роль, не можна... Багато чого не можна. Люди за­кохуються по-справжньому, товаришують по-справжньому, звикають до домаш­ніх тварин по-справжньому, хворіють, на превелике горе, теж по-справжньому...

Нещодавно я вперше близько зіткнувся з нещирістю: мій товариш, якого я вважав близьким приятелем і розраховував на дружбу в майбутньому, виявився дещо іншою людиною, ніж я думав. Тобто його прихильність виявилася оманли­вою: спілкуючись зі мною, він розповідав мої таємниці іншим. От де був справ­жнісінький театр! Лицемірство і маски! І я щасливий, що все це з’ясувалося і від­крилося, і я нарешті знаю правду.

Я не хочу жити в театрі. Мені кажуть, що я ставлюся до життя надто серйозно, але хіба це погано? Ні, я не переймаюся через дрібниці й не псую собі та іншим настрою через дрібні конфлікти. Просто якщо я обіцяю щось, то ставлюся до обі­цянки надто серйозно, якщо беру на себе відповідальність за якусь справу, то не кину її, навіть якщо мені важко. Я намагаюся тримати своє слово та піклуватися про людей, що мене оточують, боюся скривдити їх навіть необачним словом. Ма­буть, особливо ж у порівнянні з поведінкою багатьох людей, я дійсно ставлюся до всього серйозно, але я вважаю, що це правильно. Це, скажімо так, питання честі.

Можливо, життя схоже на театр, але повною мірою воно ним не є. Я вважаю, що люди самі перетворюють власні взаємини, власні вчинки та власні справи на театр. Але я не належу до таких людей і не хочу належати. У всьому, що відбу­вається навколо, справді, як у театрі, є комічне і трагічне, а часто і трагікомічне. Але давайте ставитися до оточуючих і — головне — до себе серйозніше і відпові- дальніше, тоді вистава, яка твориться навколо, буде більш змістовною, у ній буде менше підлості й більше мудрості та світла, більше любові і щирості.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 41 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016