Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:05
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Руді вогники у парку Шевченка (твір-спостереження)

Парк Шевченка — одне з найкращих місць у Харкові. Я дуже люблю гуляти там із друзями. Як добре, що посеред центру міста є острівець зелені, прохоло­ди, де над тобою шепоче листя великих дерев, навколо гуляють люди, бурмотять щось своє фонтани.

Сьогодні після уроків ми вирушили з друзями гуляти, я зовсім відвернувся від розмови і думав про щось своє, озираючись довкола. Аж ось серед дерев промай­нув рудий вогник. Спочатку я подумав, що мені здалося. Я уважно подивився в той бік, де щойно серед зелені бачив якийсь рух. Нічого не відбувалося. «Точно, здалося», — подумав я. Але за хвилину поміж кущів знов промайнуло щось руде. «БДо це там?» — запитав я друзів, показавши рукою в той бік. Кілька хвилин всі пильно вглядалися, аж ось по землі пробігла білочка.

Я знав, що в парку Шевченка живуть білки, але ніколи не бачив їх на влас­ні очі. «Дивіться, білочка!» — скрикнула Оля. «Тихо, злякаєш!» — прошепотів я.

Білочка сиділа й боязко озиралася навкруги. Мабуть, вона зрозуміла, що ми її помітили. Тваринка була дуже красивою. Чорні оченята, схожі на бусинки, руде хутро, а хвіст такий самий, як у мультиках малюють. Я зачаровано дивився на неї. У кишені лишалося трохи соняшникового насіння, тож я почав обережно рухати­ся до білочки, намацуючи гостинець. Кинув кілька зернят в її бік і почав спосте­рігати. Спочатку вона відсахнулася, лякаючись людей, а потім підійшла ближче, принюхалася, знов озирнулася і, взявши зернятко маленькими лапками, почала їсти. «їй, здається, подобається», — сказала Оля.

Мені дуже хотілося погодувати білку з рук, але вона була, як справжній звір, дуже обережною. Пригощання їй сподобалось, проте близько до себе вона не під­пускала. Що ж, довелося спостерігати на відстані. Ми зробили навіть кілька знім­ків за допомогою мобільного телефона, щоб показати їх батькам.

На жаль, білочка швидко втекла — хвацько застрибнула на дерево, кілька разів оббігла його й зникла серед гілок.

Увечері, коли я хвалився такою цікавою пригодою близьким, батько навіть здивувався, що я побачив білку в парку Шевченка вперше. «їх там дуже бага­то», — сказав він.

Як не дивно, тепер я частіше зустрічаю білочок серед парку, хоча до цього жодного разу їх не бачив. Мабуть, я просто став уважніший? Зрештою, тепер моє улюблене місце прогулянок стало тільки кращим: до усіх його принад додалася ще одна — швидкі та кмітливі руді вогники серед гілок.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 73 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016