Вторник, 06 Декабрь 2016, 07:44
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 31
Гостей: 31
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 7 клас Добавить сочинение

Скромність - найкраща прикраса? (Твір-роздум)

«Скромність — найкраща прикраса», — часто повторює моя мама. «Скром­ність прикрашає людину тоді, коли більше ніщо її не прикрашає», — жартує моя однокласниця Карина, дуже самовпевнена та невихована дівчинка. Коли я впер­ше почула від неї цей жарт, я аж здивувалася: а може, вона має рацію? А раптом скромність — вже в минулому і зараз є вадою, а не чеснотою. Може, настав час самовпевнених і нахабних людей і це єдиний спосіб прокласти шлях до успіху?

Мені здається, що в цьому випадку, як і в усіх інших, зрештою, істина десь посередині. Нещодавно до нашої школи приїхав керівник районної театральної студії для дітей. Усі, хто бажав взяти участь у роботі студії, зібралися в актовому залі після уроків. Роман Васильович — так звали нашого гостя — сказав, що про­водиться відбір для участі у новій виставі. «Хто що вміє робити?» — спитав він. Усі замислилися й замовкли. «Ну, я трошки вмію декламувати вірші, трошки тан­цюю, але не можу похвалитися особливим талантом у цьому...» — міркувала собі я. Мабуть, щось схоже було на думці й в інших моїх товаришів.

Тим часом Карина вискочила наперед. «Я вмію танцювати, співати, читати вірші і маю талант актриси!» — впевнено сказала вона. Інші ж мовчали. «Ну, до­бре, — сказав Роман Васильович, — давайте краще від слів перейдемо до справи.»

Керівник театральної студії — сам він близько двадцяти років грає в різних ви­ставах — запропонував нам прості вправи. Усі ми стали в коло, він був посереди­ні. «Уявіть собі, що вам холодно!» — і ми мали показувати жестами та рухами, що дуже змерзли. «А тепер уявіть, що ви отримали неймовірний подарунок!» — з по­смішкою командував Роман Васильович, а кожен із нас «реагував» на задану си­туацію так, як реагував би в житті. Сказати по правді, ми були в захваті від вправ. Нам так подобалося уявляти різні ситуації, копіювати птахів, жести та ходу людей («Уявіть, що ви селянин, що вперше приїхав до великого міста!»), емоції, ситуа­ції, що всі й забули, що це насправді відбір: ми з радістю виконували всі завдання, ніхто й не думав про конкуренцію, всі були просто щасливі.

Ці прості вправи на акторську майстерність змусили мене замислитися, бо я багато спостерігала за собою та іншими. Найгірше, якщо чесно, виходило у тих моїх товаришів, хто постійно намагався «бути красивим»: якщо радіти «красиво» ще виходило, то красиво мерзнути чи красиво загубитися в місті було вже склад­но. Деякі з нас так боялися виглядати смішними, що — от парадокс! — виглядали дуже і дуже смішно: така манірність і нещирість була в жестах та міміці. «Найкра­сивішою» намагалась бути Карина: вона ставала попереду всіх, затуляючи інших, надто голосно розмовляла, одне слово, намагалася привертати до себе увагу...

Тільки наприкінці, коли останнє завдання було виконано, Роман Васильович нагадав нам, що це був відбір до студії. І ви знаєте — його пройшла найтихіша дівчинка нашого класу! Я ще під час вправ помітила дивну зміну в ній: вона так щиро «мерзла», копіювала ходу, «раділа подарунку» — ніби насправді. Я й не ду­мала, що в неї такий талант. Отже, Ксеня вийшла переможницею. «Справжній актор — це той, хто грає не самого себе в різних ролях, а самі різні ролі!» — ска­зав Роман Васильович, і всі ми зрозуміли його натяк. Карина навіть почервоніла.

Найкраща прикраса — природність. Такого висновісу я дійшла з цієї історії. Проживати різні ситуації, а не себе самого, не намагатися бути ефектним, а бути просто собою — от запорука справжньої краси. Мама мала рацію щодо скромнос­ті — вона не тільки прикрашає, а й буває гідно нагороджена. Я теж не потрапила до вистави, але я рада Ксениній перемозі. Її природність, яку вона так само ви­явила під час подальших репетицій, допомогла їй стати однією з найкращих акто­рок цього колективу. Наступного тижня ми йдемо на її дебют. Карина, що, зда­ється, усвідомила свої помилки, йде разом зі мною.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 7 клас | Добавил: 00dima (16 Май 2016) | Просмотров: 55 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016